1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Як впливає зміна клімату на Альпійські льодовики?

Лише чверть світових запасів прісної води припадає на ґрунтові води, річки, озера та вологу в атмосфері. Решта три чверті перебувають у вигляді снігу та льоду. Тому льодовики сприяють стабільному водопостачанню упродовж усього року. А що буде, як зміниться клімат? Якщо середні річні температури зростатимуть, про що вже зараз попереджають учені? З льодовика "Шнеефернер", що під горою Цуґшпітце в баварських Альпах, відкривається мальовнича панорама засніжених вершин. Для лижників та сноубордистів тут, на висоті понад дві тисячі метрів, панують ідеальні умови аж до травня. Поки що льодовик має міцне снігове простирадло, але чи надовго його вистачить? Що буде, якщо льодовик продовжить танути, як це було минулого надзвичайно спекотного як для Німеччини літа? "Можливо, тоді буде на так красиво, але мене більше непокоїть те, що знизиться рівень води в долині. Наша річка Партнах бере початок з льодовика. Отже, немає снігу, немає льодовика, звідки ж узятися воді? Можливо, що через це знизиться рівень ґрунтових вод у долині". Йозеф Фельдмайер називає себе "адміністратором" гори Цуґшпітце - найвищої альпійської вершини в Німеччині - майже три тисячі метрів. Він слідкує за станом канатних доріг та лижних трас. Але в майбутньому, каже Фельдмайер, влітку на лижах тут уже не покатаєшся. За прогнозами експертів, льодовик "Шнеефернер" існуватиме ще максимум років десять-п"ятнадцять, а потім зникне, розтане. Він і без того належить до останніх п"яти льодовиків Німеччини, які ще залишилися в баварських Альпах. За змінами крижаних прошарків у горах уважно стежить Людвіґ Браун - співробітник Баварської академії наук, що в Мюнхені. Для нього льодовики - це резервуари прісної води, запаси якої накопичувалися упродовж років у вигляді криги й снігу. Запаси можна поповнювати тільки за умови, що зима буде достатньо холодною, а влітку все не розтане. "Сніг - це теж резервуар води, однак лише на один сезон, на зиму, бо влітку все тане. Якщо ж сніг розтає не повністю, поступово утворюється льодовик. Сніг стає кригою, яка дуже повільно рухається в долину, де поступово тане. Так функціонують запаси води в Альпах". Коли влітку льодовики інтенсивно тануть, від цього виграють річки. Ті з них, що живляться з льодовиків, не пересихають. Наприклад, до 90 відсотків води Рейну, що впадає в море у Нідерландах, походить з альпійських льодовиків. Але так буде тільки доти, доки існуватимуть запаси. Потім доведеться рахуватися з наслідками - нестача електроенергії, проблеми із судноплавством, брак питної води. Про те, що з льодовиків улітку стікає більше води, ніж потім "наростає" взимку, мюнхенські вчені дізналися в першу чергу завдяки станції, що розташована в Австрії на кордоні з Італією. Перші вимірювання там було проведено ще наприкінці ХІХ століття. Сьогодні ж стан льодовика, що займає майже вісім квадратних кілометрів, вимірюють спеціальні трубки. "На прикладі льодовиків ми можемо довести, що справді відбувається зміна клімату, що нам справді доведеться рахуватися з більшими перепадами температури, тобто літні місяці будуть дуже спекотними й сухими, а взимку буде більше буревіїв, оскільки зміниться механізм циркуляції в атмосфері. Ми фактично стали свідками зміни клімату". У Середній Азії, Казахстані, Киргизії та в Китаї льодовики вивчав Вільфрід Гаґ, географ з Мюнхена, який робить маловтішний прогноз для цього регіону. Коли тамтешні льодовики зменшаться наполовину, води в річках, які ще більше залежать від гірської води, ніж у Європі, поменшає: "Наслідки будуть особливо відчутними, бо вони торкаються саме літніх місяців, тобто періоду, коли вода особливо потрібна для сільського господарства". Це означає, що вода може стати дорогим товаром у Середній Азії. Початок розтавання льодовиків зараз чітко видно в горах Узбекистану й Китаю. Людвіґ Браун, який теж займається цією темою: "Наприклад, у горах Тянь-Шаню спостерігається однозначне зменшення льодової маси, і якщо глобальне потепління триватиме, в наступні 50-100 років доведеться рахуватися з відчутними проблемами". Вчені з Мюнхена регулярно обмінюються досвідом з колегами з інших країн, де є великі гірські масиви, в тому числі з країнами Середньої Азії. Університети в Киргизії, Таджикистані, Узбекистані й Казахстані теж регулярно перевіряють стан льодовиків. Порівнюючи дані з Центральної Азії з записами досліджень австрійської станції, вчені створили унікальний у світових масштабах проект. Людвіґ Браун: "Інститути, що досліджують льодовики, існують іще в кількох країнах. Але у нас у Баварії - це унікальний випадок, коли все це вимірюється настільки масштабно: і фотометричні методи, і кліматологічні". Інколи вчені помічають коливання клімату. Так, якщо зими знову стануть холодними, льодовики зможуть лише за 20 років відновити свій водний запас. Але шансів на це мало, бо клімат міняється в інший бік. Причина цього явища не викликає сумнівів у експертів - це людина. Лише двохвідсоткового збільшення викидів таких газів як метан, двоокис вуглецю або ж водяної пари достатньо, щоб льодовики почали інтенсивніше танути. Тенденцію можна зламати, переконий Людвіґ Браун. Хоча вчений визнає, що не на всі природні процеси можна впливати: "Звичайно, існують речі, на які ми не можемо впливати. Наприклад, наслідком потепління атмосфери стане збільшення вмісту вологи. Але ж ми не можемо зменшити обсяги водяної пари в атмосфері. І це теж додатковий фактор посилення так званого "парникового ефекту". Або ж, наприклад, метан. На великих рисових полях теж вивільнюються великі обсяги метану. Але ж ми не можемо заборонити китайцям чи індійцям вирощувати рис, їм же теж треба виживати". Наслідки потепління клімату давно стали предметом політичних дискусій. Однак наслідки розтавання льодовиків поки що мало цікавили політиків. При цьому ще минулого року під час серпневої спеки судноплавство на Рейні було частково призупинено. Енергокомпанії виробляли менше електрики, атомні станції були змушені загальмувати роботу через брак води для охолодження. Більш серйозних проблем з енергопостачанням слід очікувати тоді, коли живлення водою з льодовиків зовсім припиниться. І все ж таки побоювання про зниження рівня ґрунтових вод у баварських Альпах можуть не справдитися. Опади, що проходять через цей гірський масив, швидше за все, не дадуть висохнути цьому регіону. Принаймні, така оцінка відповідних німецьких установ. Вчений Людвіґ Браун навіть не виключає, що за більш теплої атмосфери опадів стане більше. Безпосередньо в Альпах це може дещо компенсувати брак води, що зараз надходить з льодовиків. Негативним наслідком можуть стати сильні зливи й викликані ними повені. Натомість більш віддалені від гір річки з усією силою відчують нестачу льодникової води. Уже зараз небезпечні наслідки зміна клімату має для альпіністів. Гори втрачають стабільність, і ця тенденція зростатиме, адже, якщо підніметься середня температура, це призведе до зменшення і так званого "пермафросту" - тобто тієї частини сніжного покриття, що ніколи не тане. А це територія вдвічі більша, ніж та, що її мають близько 5 тисяч альпійських льодовиків. Людвіґ Браун: "Це дуже поширене явище в Альпах. Вище за три тисячі метрів усе постійно перебуває в замороженому стані. І зараз окремі місця однозначно почали танути, в результаті частина гірської породи, яку раніше міцно тримав лід, тепер просідає, ламається. І це реальна загроза для гірського туризму. Тобто це потепління і нестабільність у горах, очевидно, можна порівняти за наслідками з втратою самих льодовиків". Ульріке Маст-Кіршнінґ