1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Як велика зарплата не залізла в бюджет

У грудні мінімальна заробітна плата в Україні зросте не до 237 гривень, як передбачалося, а лише до 205. На що парламентські опозиціонери заявили, що пропрезидентська більшість у такий спосіб "пограбувала" людей з низькими доходами. Про що ж насправді йдеться?

Ще у травні парламент та уряд ухвалили рішення підвищити мінімальну зарплату з 1 грудня цього року до 237 гривень. Втім, під час обговорення бюджету-2004 з'ясувалося, що грошей, які надходитимуть до державної скарбниці від податків, не вистачить, аби це підвищення профінансувати. Тому парламентська більшість і проголосувала за поступове підвищення мінімальної заробітної плати - з січня 2004 року до 205 гривень, з листопада наступного року - до 237, а з січня 2005 року - до 262 гривень.

Річ у тім, що мінімальна заробітна плата - це, так би мовити, точка відліку, від якої вираховується багато інших соціальних виплат у найрізноманішніших секторах економіки. Ось що каже представник групи німецьких економічних консультантів при українському уряді Ларс Хандріх:

"Те, що мінімальна зарплата в Україні зросте, означає також, що зростуть й усі інші виплати, які "прив"язані" до мінімальної зарплатні. А це може мати драматичні наслідки для бюджету. Коли в травні постановили підвищити мінімальну зарплату, то, очевидно, погано підрахували, скільки грошей їм на це потрібно, не всі ключові проекти, які планується втілювати в Україні наступного року, врахували ".

Мова йде насамперед про реформу податкової системи, яка передбачає з січня наступного року зменшення подоходного податку з громадян до 13, і податку з прибутку підприємств - до 25 відсотків. Мовляв, таке зниження податків потягне за собою і зменшення надходжень до державного бюджету. Ларс Хандріх:

"На наш погляд, це не стільки проблема підрахунку, скільки недостатньо скоординованої політики, коли соціальна, бюджетна та податкова політика працюють не в спільній, а в паралельних площинах. Тому коли дежавний бюджет складають докупи, виходить, що окремі частини не пасують одна до одної".

В Росії, де схожу податкову реформу впровадили після проиходу до влади президента Володимира Путіна, це навпаки призвело до збільшення надходжень до бюджету, в першу чергу за рахунок того, що суттєво розширилася база оподаткування, і багато підприємств вийшло з тіньової економіки. Однак, проводити паралелі з Росією в українському випадку експерти вважають недоцільним. Говорить Ларс Хандріх:

"В Україні приблизно 50 відсотків економіки звільнені від багатьох податків. Це означає, що коли податки знизяться ще й для тих небагатьох, хто взагалі їх сплачує, то це призведе до перекосів у бюджеті. З іншого боку, за умови зниження податків відпадає потреба приховувати прибутки та скеровувати їх у тіньову економіку. Це певний стимул повернутися в легальну економіку. Однак, на мій погляд, податкову базу в Україні недостатньо розширили. Тому підвищення заробітної плати не може проводитися одночасно із зниженням надходжень до бюджету".

З іншого боку, українську економіку сильно підкошують демографічні проблеми, які призводять до того, що дедалі менше залишається тут працездатних людей - платників податків, вважає експерт:

"В Україні дуже швидкі темпи скорочення працездатного населення. Народжуваність падає, смертність зростає. І звичайно ж еміграція. Емігрують переважно молоді, мобільні, талановиті і активні на ринку праці люди".

Ось і виходить, що попри досить добрі макроекономічні показники, в української економіки не такі вже й безхмарні перспективи. Народне господарство потребує структурних реформ. Але - і про це нам теж сказав німецький експерт - наступного року в Україні президентські вибори, а значить влада, вочевидь, не наважиться на жодні радикальні зміни.

Христина Ніколайчук, Віктор Тимченко