1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Яким був кінорік-2005?

Нині у всіх галузях на порядку денному - підбиття підсумків року. Не є винятком і кінематографія. Які фільми найбільше запам’яталися в минулі 12 місяців і якими тенденціями був позначений 2005 кінорік?

default

Мистецький фільм Клінта Іствуда, зворушлива боксерська драма „Дівчина на мільйон доларів”, переміг на врученні найважливішої кінематографічної премії в світі – Оскара. Картина була номінована в семи категоріях і здобула відзнаки в чотирьох: найкращий актор другого плану, найкраща головна акторка, режисура та краща стрічка року.

Європейське кіно також звернуло на себе увагу сильними картинами. Традиційно відзначилися класичні кінематографічні країни - Франція, Іспанія та Італія. Однак інші нації теж святкували перемоги. Брати Жан-П’єр та Люк Дардени з Бельгії, які спільно виступили режисерами соціальної драми „Дитя” („L´Enfant”), отримали за цю стрічку свою другу пальмову гілку на Канському фестивалі. Кінострічка „Приховане” („Caché”) австрійця Міхаеля Ганеке, який вже тривалий час працює у Франції, була удостоєна найвищої нагороди європейської академії кіномистецтв як кращий європейський фільм року. Авторитетний австрійський режисер відомий також своїми роздумами про зв’язок мистецтва, кіно та реальності:

„Є відомий вислів Ґодара: „Кіно - це правда 24 кадри на секунду”. А я кажу: „Кіно - це обман 24 кадри на секунду на службі у правди.”

Потужно представлене було й азіатське кіно. Стрічки з Китаю, Японії та Кореї підтвердили тенденцію останніх років про помітний розвиток кінематографії в цьому регіоні. Потішила також велика кількість фільмів з Латинської Америки та арабських країн, яким вдалося пробитися на міжнародні кіноекрани. І нарешті, привернув до себе увагу й континент, який зазвичай нечасто давав про себе чути в кіносвіті - Африка. Володарем „Золотого ведмедя” - головної нагороди престижного берлінського кінофестивалю „Берлінале” цього року став південноафриканський фільм „Кармен з Каелітші”.

Зрештою, почесну відзнаку здобула й німецька кінострічка. Фільм „Останні дні Софі Шоль” про легендарну мюнхенську активістку молодіжного антифашистського руху з талановитою молодою акторкою Юлією Єнч у головній ролі отримав „Срібного Ведмедя” в Берліні, а також ще низку європейських кінонагород.

І все ж попри низку добрих фільмів 2005 рік позначився прикрою тенденцією: кінематограф переживає занепад. Так вважає чимало оглядачів міжнародного кіно. Помітні зменшення надходжень від кінопрокатів у США, Європі й, зокрема, в Німеччині є лише зовнішніми ознаками кризи. Що ж є причиною? На це питання кінокритики дають кілька відповідей. По-перше, зростання частки комп’ютерних ефектів у виробництві кінокартин щонайменше загрожує класичній формі фільму. Перевагами користуються передусім анімаційні комп’ютерні стрічки, розраховані на зовсім молоду публіку.

По-друге, тривала переможна хода DVD-дисків вітається багатьма любителями кіно, однак одночасно це зменшує доходи кінопрокату. Можливість довільно планувати вільний час, маючи кіно в домашньому розпорядженні, та менші витрати, якщо на перегляд фільму запросити цілу компанію, ускладнюють життя кіногалузі.

І третє, кіноіндустрія теж несе частку вини за теперішній занепад кіно. Голівудський мотор почав пробуксовувати. Великі американські кіностудії дедалі частіше запускають у прокат нудні, невдалі та пусті з точки зору мистецтва картини. Кіно з Північної Америки є найважливішою пружиною глобальної кіноіндустрії. І якщо починається криза в Голівуді, це відчуває на собі увесь кіносвіт.

Утім, голова Об’єднання німецьких кінематографістів Томас Негеле намагається оптимістично дивитися в майбутнє кіноіндустрії:

„Ці тенденції відповідають тому, як кіно розвивалося споконвіків. Тобто кіносправа розвивається циклічно. Це залежить і від того, який матеріал ми отримуємо, коли саме це стається і чи глядачі його в цей момент хочуть бачити.”

Підсумок такого розвитку передбачити поки що неможливо. Кіно за свою історії вже переживало глибокі падіння, і найчастіше йому таки вдавалося піднятися на попередні вершини.