1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Що потрібно знати про референдум у Туреччині

16 квітня громадяни Туреччини голосуватимуть щодо зміни конституції і передачі президенту Реджепу Таїпу Ердогану більших повноважень. Референдум спричинив конфронтацію як всередині Туреччини, так і за її межами.

Про що взагалі ідеться?

Референдум змінить у конституції Туреччини парламентську форму правління на президентську. Посаду прем'єр-міністра скасують, а президент, якого обиратимуть прямим голосуванням, стане головою виконавчої гілки влади і водночас головою держави. Президент здобуде низку нових повноважень, включно із правом планувати державний бюджет, призначати і звільняти міністрів і суддів, а також видавати укази в певних сферах. Президенту також буде дозволено зберігати членство у політичній партії. Нині від президента вимагається номінально послабити свої політичні зв'язки та керувати "нейтрально".

Якщо коротко, президенту пропонують передати багато влади і в даному разі йдеться про чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана. Він намагався переписати роль посади президента з 2005 року. Його мета здобула велику підтримку після провальної спроби перевороту влітку 2016 року. Ця спроба дозволила йому краще аргументувати необхідність радикальних змін. Однак референдум спричинив глибокий розкол у суспільстві.

Хто підтримує реформу?

Прихильники пропрезидентської "Партії справедливості і розвитку" (AKP) голосуватимуть на референдумі "evet" ("так"), і в цьому немає нічого дивного. Вони обстоюють, що конституційна реформа є необхідною для оптимізації роботи турецького уряду і уможливлення його ефективної роботи в умовах нинішнього політичного середовища.

Дещо дивнішим видається підтримка конституційних змін з боку "Партії націоналістичного руху" (MHP), оскільки MHP традиційно опонувала ідеї президентської системи. Ходять чутки, що лідеру MHP Девлету Бахджелі обіцяли посаду віце-президента як вдячність за співпрацю.

Турецький парламент уже схвалив конституційні зміни, однак всенародне голосування є необхідним, щоб ці зміни набули чинності.

Хто виступає проти?

Референдуму стійко протистоять дві великі політичні партії - лівоцентристська Республіканська народна партія (CHP) та ліва Народно-демократична партія (HDP). Правозахисні та демократичні групи говорять "hayir" ("ні"). Вони доводять, що конституційні зміни, фактично, дозволять Ердогану правити як диктатору. У разі, якщо зміни приймуть, референдум дозволить Ердогану висуватися іще на два терміни наново визначеної посади президента. Найближчі вибори відбудуться 2019 року, це значить, що Ердоган зможе правити іще до 2029 року.

Чи означатиме "так" смерть демократії в Туреччині?

Це залежить від того, кого запитати. Зміни, запропоновані на референдумі, залишають деякі важелі і противаги. Парламент зможе долати рішення президента у певних сферах, розпочинати розслідування та навіть оголошувати імпічмент - за допомогою двох третин голосів.

Однак, навіть за чинної системи Ердоган помітно підірвав демократію в Туреччині. Опозиційних політиків та журналістів заарештовують та переслідують, Ердоган відправив у відставку 2700 суддів під приводом участі у провальному путчі. Важко уявити, як Туреччина стане більш демократичною, якщо чинний президент здобуде додаткові повноваження.

Єврокомісія засудила концентрацію влади в руках президента, згідно із запропонованими змінами, як "надмірну".

В Німеччині близько 1,4 мільйона громадян Туреччини зможуть проголосувати на референдумі

В Німеччині близько 1,4 мільйона громадян Туреччини зможуть проголосувати на референдумі

Чи вирішать долю референдуму турецькі емігранти?

Турецький уряд стверджує, що 5,5 мільйонів громадян країни проживають закордоном, 4,6 мільйона з них - у Західній Європі. Загальне населення Туреччини - 80 мільйонів, отже емігранти можуть зіграти свою роль у референдумі. Саме тому обидві сторони добивалися підтримки вихідців з Туреччини в таких країнах, як Австрія, Нідерланди та Німеччина. У Німеччині, наприклад, налічується близько 1,4 мільйона турків, які мали змогу проголосувати на референдумі дистанційно в період з 27 березня по 9 квітня.

При цьому, малоімовірно, що переважна більшість голосів мігрантів буде однозначно "за" чи "проти". Турецька спільнота у Німеччині є жорстко розколотою на прихильників і противників Ердогана. Лідери громадської думки серед німецьких турків закликали виборців взагалі не голосувати, однак на останніх турецьких виборах AKP здобула майже 60 відсотків голосів турецької діаспори в Німеччині. У той же час в самій Туреччині пропрезидентська партія здобула трохи менше 50 відсотків.

Як референдум вплине на позицію Туреччини в Європі?

Яким би не був результат референдуму, підготовка до нього страшенно попсувала відносини між Туреччиною та рештою Європи. Турецький уряд шпигував за турецькими громадянами, які проживають у європейських країнах, Ердоган звинуватив німецьку канцлерку Анґелу Меркель (Angela Merkel) та інших європейських лідерів у застосуванні "нацистських практик".

Ердоган може бути президентом іще до 2029 року

Ердоган може бути президентом іще до 2029 року

Цього вже вдосталь, щоб і без того напівмертву заявку Туреччини на вступ до ЄС заморозити іще більше. І якщо запитання на референдумі отримає ствердну відповідь, критики Ердогана точно доводитимуть, що Туреччина не відповідає демократичним стандартам, дотримання яких є умовою для вступу до ЄС.

НАТО, однак, це зовсім інша справа. Попри поодинокі заклики викинути Туреччину з військового альянсу, щоб це було можливим, забагато взаємного інтересу. Більше того, Західна Європа потребує співпраці з Туреччиною для контролю над потоком біженців з Близького сходу на Європейський континент.

Так хто переможе на референдумі?

Зараз важко сказати. Дослідження громадської думки показували суперечливі результати і значну кількість людей, які не визначилися. 16 квітня громадяни Туреччини підуть голосувати. До півночі цього числа ми дізнаємося результат.