1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Що очікувати від нової ради ООН та самміту США-ЄС?

Європейські видання пишуть про новий орган ООН – Раду з прав людини, яка днями розпочала свою роботу в Женеві. Так, газета Luxemburger Wort переконана:

Створенням Ради ООН з прав людини Об’єднані нації довели свою мужність до оновлення. Адже донедавна 191 держава-член всесвітньої організації мали лише Комісію з прав людини - орган, який не завжди реагував на порушення прав людини. Достатньо згадати лише практично непомічений нею геноцид в Руанді та Дарфурі. Нова Рада ООН має сприяти дотриманню прав людини шляхом діалогу, до якого залучатимуться всі держави-члени Організації об’єднаних націй. Особливу увагу приділятимуть правам дітей, жінок та меншин, -

пише Luxemburger Wort і пояснює далі:

Рада ООН з прав людини є на відміну від її попередниці постійно діючою організацією, яка підпорядковується безпосередньо Раді безпеки ООН. Таким чином можна буде швидше піддавати міжнародному політичному тиску тих, хто порушує права людини. (...) Однак тільки створенням нової інституції все не обмежується. Лише коли країнам, які розвиваються, вдасться створити необхідні для дотримання прав людини рамкові умови, можна буде говорити про те, що Рада ООН стала новим етапом у складному й довготривалому процесі боротьби за основні права кожної окремої людини, - переконана газета Luxemburger Wort.

Швейцарське видання Tages-Anzeiger висловлює таку думку:

Наївно сподіватися, що лише створенням нового органу ООН можна одразу досягнути поліпшення ситуації з дотриманням прав людини в світі. На разі можна лише приблизно розпізнати, як ця Рада взагалі працюватиме. Адже навіть найкращі інструменти ООН нічого не варті, якщо на практиці вони просто ігноруються спільнотою держав. (...) У світі ж все ще є не один десяток країн, в яких застосовуються тортури й масово порушуються права людини.Запобігати цьому не може бути завданням лише одного оонівсього органу. Особливо в таких випадках, як 1994 року, коли світова спільнота просто не помітила страшних подій в Руанді, - нагадує швейцарська газета Tages-Anzeiger.

До іншої теми. Австрійська газета Der Standard аналізує ситуацію у відносинах між США та Євросоюзом напередодні самміту США-ЄС, який розпочинається в середу у Відні. Видання зокрема робить такий висновок:

За правління президента США Джорджа Буша не варто розраховувати на зближення між Європейським союзом та Сполученими Штатами, особливо з огляду на війну з Іраком. Занадто багато горшків було побито в зв’язку з цим. (...) Тому сподівання, пов’язані з саммітом, слід обмежити кількома прагматичними угодами. І, можливо, Євросоюзу, який в зовнішньополітичних питаннях ще не виступає одним цілим, все ж вистачить самосвідомості, аби трохи пригальмути ейфорію, пов’язану з візитом Буша до Відня, - пише австрійська газета Der Standard.

Датська газета Jyllands Posten дотримується іншої думки:

Хоча рани все ще не загоїлися, Буш ще минулого року намагався простягнути європейцям руку для примирення. І взагалі треба констатувати, що під час свого другого президентського строку він розпочав дедалі прагматичніший курс, який зменшив провалля між Сполученими Штатами та Європейським союзом, - вважає Jyllands Posten з Данії.

Однією з провідних тем в коментарях німецьких газет є заборона паління в громадських місцях у Німеччині, довкола можливого запровадження якої в країні точиться гостра дискусія. Так, у газеті Weser-Kurier читаємо:

Німеччина знову відстає від інших. У інших країнах ЄС закони про заборону паління в громадських місцях вже давно ухвалено. Німці ж тільки починають про це дискутувати. До того ж, як завжди у федеральній державі, кожна із земель створює свої заборонні реєстри: одні забороняють палити в школах, інші в елекричках чи в адміністративних будівлях. Так, ніби толерування чи нетолерування курців залежить від приналежності до тієї чи іншої землі, - зауважує Weser-Kurier.

У газеті Thüringische Landeszeitung знаходимо таку думку з приводу можливої заборони паління в громадських місцях:

Німецькі політики донині більше говорили, ніж робили. І цьому є причини. Передусім державна скарбниця має вигоду від досить активного вживання тютюнових виробів. Лоббіїсти цигаркової промисловості багато інвестували в те, щоб не мати справу з такими порядками, з якими вже нормально навчилися обходитися, приміром, італійці та ірландці. Але партійні з’їзди в Німеччині, спонсором яких виступають тютюнові концерни, говорять зовсім іншою мовою. Ніхто не хоче таких строгих законів про заборону паління, як у США. Втім, дискутувати із залежними, як правило, нічого не приносить. Це всім відомий досвід. Тут допоможуть лише чіткі врегулювання. І тому їх слід якомога швидше приймати – заради захисту некурців, - апелює Тhüringische Landeszeitung.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко