Що ми їмо? ″Смачні″ міфи й істини | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 05.03.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Що ми їмо? "Смачні" міфи й істини

Завершувати обід необхідно шматочком сиру, спагеті викликають відчуття щастя, а споживання риби робить людей розумнішими – наше повсякдення рясніє міфами про їжу. Які з них відповідають дійсності?

З самого дитинства нас супроводжують численні уявлення про позитивні чи негативні властивості окремих харчових продуктів та страв, в правдивості яких ми навіть не сумніваємося. Насправді ж нерідко йдеться про такі собі харчові міфи. Так, наприклад, твердження про те, що твердий сир має властивість "закривати" шлунок, не зовсім правильне, пояснює головний редактор видання Apotheken Umschau Ганс Гальтмаєр. "Пояснення завжди базується на тому, що сир переважно містить багато жирів і таким чином гальмує травлення, - каже Гальтмаєр. – Але зрештою сир зовсім не закриває шлунок ".

Ще одне поширене уявлення - те, що спагеті роблять людей щасливішими. І це, певною мірою, таки правда, посміхається Гальтмаєр. Річ у тім, що спагеті та інші макаронні вироби містять значну кількість вуглеводів, а ті, у свою чергу, стимулюють виробництво серотоніну. Це нейромедіатор та гормон, який зумовлює гарний настрій. Щоправда, таким чином ощасливити нас можуть не лише спагеті, а й хліб, картопля, рис, овочі та солодощі, які також містять вуглеводи.

Харчі для щастя і розуму

Тунець

Не вся риба однаково корисна

Якщо вже мова зайшла про солодощі, то варто згадати й упередження про те, що цукор – вбивця вітамінів. Насправді, споживання цукру не зменшує кількість вітамінів у організмі, запевняє Ганс Гальтмаєр. Просто обмін речовин потребує більших обсягів вітаміну В1, аби перетворити цукор на енергію, проте сам вітамін не розтрачується, а виступає у ролі каталізатора.

Окрім "щасливих" продуктів харчування, існує ще й ціла низка "розумних" харчів: так, аби підвищити ефективність мозкової діяльності, часто радять їсти рибу. Щоправда, це має бути не будь-яка риба, а оселедець, скумбрія, тунець чи лосось, які, як і різні горіхи, місять ненасичені жирні кислоти, пояснює мюнхенський біолог Андреа Флеммер. Тож страждання тих, хто мусив пити риб'ячий жир у дитинстві, не були марні.

Тетяна Бондаренко / dpa / ots
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM

Аудіо й відео до теми