Що відомо про депутата Мосійчука, на якого вчинили замах у Києві | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.10.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Що відомо про депутата Мосійчука, на якого вчинили замах у Києві

Внаслідок замаху на народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука загинули двоє людей. Політик дістав поранень та перебуває в лікарні. DW зібрала основні факти його далеко не простої біографії.

Біографія Ігоря Мосійчука сповнена суперечливих сторінок

Біографія Ігоря Мосійчука сповнена суперечливих сторінок

У ніч на четвер, 26 жовтня, у Києві прогримів черговий вибух. Цього разу замах, очевидно, було скоєно на народного депутата України від Радикальної партії Ігоря Мосійчука, який перед цим відвідував телеканал "Еспресо ТВ". У Службі безпеки України (СБУ) зранку заявили, що крім самого Мосійчука, внаслідок вибуху постраждали ще четверо осіб, двоє з них зрештою загинули. Одним із загиблих виявився охоронець депутата, іншим - місцевий житель.

СБУ розслідує вибух біля авто Мосійчука у Києві як теракт

СБУ розслідує вибух біля авто Мосійчука у Києві як теракт

Прес-секретарка СБУ Олена Гітлянська повідомила, що інцидент розслідують як теракт і вже встановлено, що "невідомі підірвали мопед поблизу місця пересування депутата". Подробиці слідства поки що не розкривають, хоча сам Мосійчук, який перебуває в лікарні з пораненнями середнього ступеня тяжкості, вже написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook, що "впевнений в тому, що слід московський, а виконавці українські". "Як тільки дозволять лікарі - дам всі пояснення правоохоронцям", - ідеться у повідомленні. Раніше про ймовірність "російського сліду" в замаху заявив і соратник Мосійчука Олег Ляшко. Утім, водночас він зазначив, що не виключає, "що це може бути замах, організований нашими політичними опонентами". "У мене немає жодних сумнівів, що замах, теракт проти Мосійчука пов'язаний з його політичною діяльністю", - сказав він в ефірі українського телеканалу "112 Україна".

Справа за хабарництво

Для того, щоб зрозуміти, що опоненти в Мосійчука можуть бути не лише політичні, достатньо вже погляду на його біографію. Нинішній депутат у минулому неодноразово ставав фігурантом різноманітних скандалів, деякі з яких доходили до кримінальних справ. У 2015 році тодішній генпрокурор України Віктор Шокін звинуватив Мосійчука у вимаганні хабарів, продемонструвавши в сесійній залі Верховної Ради, за його словами, відповідні відеодокази. Після цього депутати проголосували за зняття з Мосійчука депутатської недоторканності.

Згодом суд у Києві постановив заарештувати депутата, але за ґратами він пробув недовго. Уже наступного року Верховний суд України визнав зняття імунітету з депутата незаконним. А гепрокуратура відкликала клопотання про його арешт. Утім, роком пізніше, в 2017-му, вже новий генпрокурор України Юрій Луценко повідомив, що прокуратура перевіряє нові факти у справі Мосійчука, та пообіцяв подати відповідне подання до Ради вже цієї осені.

Активний член праворадикальної сцени

Ці спроби кримінального переслідування Ігоря Мосійчука були не першими. Іще у 1990-х він був провідним діячем українських праворадикалів - 1994 року він вступив до націоналістичного руху УНА-УНСО. А після його розвалу в 1998-му - вступив до Соціал-націоналістичної партії України, назва якої говорить сама за себе.

Зліт кар'єри Мосійчука припав на кінець 2000-х. У 2010 році він бере участь в заснуванні так званої Соціал-національної асамблеї (СНА) та вже наступного року обіймає посаду члена виконавчого комітету СНА та призначається головою прес-служби організації.

Справа "васильківських терористів"

Наступне десятиліття почалося для Мосійчука з гучної справи, яка завершилася тривалим позбавленням волі. У серпні 2011 року його та ще кількох громадян затримали бійці спецпідрозділу Служби безпеки України (СБУ) "Альфа". Їх звинуватили в підготовці терористичного акту, зберіганні зброї та поширенні закликів до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом.

Ця справа увійшла в новітню історію як "справа васильківських терористів", адже всі затримані були на той час депутатами Васильківської райради Київської області. Звинувачення стосувалося, зокрема, спроби підриву пам'ятника Леніну в місті Бориспіль на Київщині до 20-ї річниці Незалежності України. Зрештою майбутній депутат, який усі закиди на свій бік відкинув, два з половиною роки провів за ґратами.

Євромайдан і рух кар'єрними сходами

На волю Мосійчук вийшов після Євромайдану та завершення режиму екс-президента України Віктора Януковича. "Васильківські терористи" підпали під дію закону про амністію учасників Євромайдану. Примітно, що лише за місяць до цього - у січні 2014 року - суд таки визнав його винним і засудив до шести років позбавлення волі. Через рік після звільнення - у лютому 2015 року - Апеляційний суд Київської області зняв із "васильківських терористів" обвинувачення, справу було закрито.

Добровольчий батальйон Азов

Після початку бойових дій на Донбасі Мосійчук приєднався до суперечливого батальйону "Азов"

Після початку бойових дій на Донбасі Мосійчук долучився до новоствореного добровольчого підрозділу "Азов", відомого своїми зв'язками з українською праворадикальною сценою. Мосійчук кілька місяців влітку 2014 року був речником "Азова", однак вже невдовзі підрозділ відхрестився від нього після низки скандальних заяв. На позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року Ігор Мосійчук був обраний депутатом від Радикальної партії Олега Ляшка і згодом обійняв посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

DW.COM