Що буде з трофейним мистецтвом у Криму за російської окупації? | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 08.04.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Що буде з трофейним мистецтвом у Криму за російської окупації?

ФРН, Україна й Росія роками сперечаються про трофейне мистецтво, вивезене з їхніх територій під час Другої світової. Німецький та український музеї майже дійшли згоди, але анексія Криму стала їм на заваді.

Фото картини Йоганна Ґотфрида Пуліана Ахенський собор

Фото картини Йоганна Ґотфрида Пуліана "Ахенський собор"

Ця історія почалася осіннього дня 2008 року. Подружжя з Нюрнберга відпочивало в Криму та завітало до Сімферопольського художнього музею. Чоловік, який є вихідцем із Ахена - міста на заході Німеччини, - несподівано побачив на експозиції картину з Ахенським собором.

Подружжя сповістило про це співробітників художнього музею Сюрмонда-Людвіґа в Ахені. Надалі директор цього музею Петер ван ден Брінк тричі бував у Криму, спілкувався з директоркою Сімферопольського художнього музею Лариною Кудряшовою та з'ясував, що в Сімферополі зберігаються 76 картин, які були вивезені з Німеччини під час Другої світової війни - експонати "трофейного мистецтва". Це, зокрема, полотна німецьких художників ХІХ століття, голландських та фламандських митців ХVII століття. Серед них і картина Хендрика де Клерка "Венера в кузні Вулкана" два на два з половиною метри завбільшки.

Директор ахенського музею Петер ван ден Брінк запропонував сімферопольському музею повернути 5 картин із 76

Директор ахенського музею Петер ван ден Брінк запропонував сімферопольському музею повернути 5 картин із 76

Ахенський музей почав переговори з сімферопольським про повернення картин. Як уже писала DW, вони без особливого успіху тривали кілька років. У Сімферопольському музеї ці полотна, отримані в повоєнний час, вважають компенсацією за музейну колекцію, знищену в 1941 році. Урешті-решт Петер ван ден Брінк зробив українським колегам нетрадиційну пропозицію: повернути до Ахенського музею п'ять картин, отримавши з Німеччини п'ять у подарунок.

Мистецтво компромісу

Петер ван ден Брінк хотів повернути до Ахена п'ять полотен, які мають для міста особливе значення. Перш за все - картину Йоганна Ґотфрида Пуліана з Ахенським собором (на фото вгорі). "Якби вона потрапила на ринок, то коштувала б небагато грошей. Але вона має цінність для Ахена, тому що на ній зображено собор", - пояснює директор. На його думку, власником картин є музей Сюрмонда-Людвіґа. Петер ван ден Брінк посилається на німецьке законодавство та норми міжнародного права, за якими власником вивезеного "трофейного мистецтва" є саме ФРН.

За його пропозицією, решта - 71 полотно - залишилися б у Сімферополі як такі, що передані для довготермінового користування. Таким чином Україна визнала б право власності Німеччини на картини та водночас могла б і надалі зберігати їх у кримському музеї.

Фрагмент картини Венера в кузні Вулкана, Хендрик де Клерк

Фрагмент картини "Венера в кузні Вулкана", Хендрик де Клерк

Однак за українським законодавством колекції та зібрання державних музеїв становлять державну частину музейного фонду України, тобто є державною власністю України. "Картини не можуть передаватися нікуди навіть всередині країни, не кажучи вже про закордон", - пояснювала в інтерв'ю DW Ларина Кудряшова. З цієї причини їх не виставляли за кордоном, адже загроза конфіскації полотен Німеччиною була вельми реальною.

Російська окупація зірвала плани

Російська окупація Криму змінила плани музейників

Російська окупація Криму змінила плани музейників

За словами Петера ван ден Брінка, представники музею Сюрмонда-Людвіґа отримали запрошення приїхати до Києва у травні та поговорити з українським міністром культури. Виглядало на те, що справа з поверненням трофейного мистецтва нарешті просувалася.

Однак російська анексія Криму все змінила. Тепер на українському півострові де-факто діє російське право. За російським законом 1998 року експонати, в тому числі й картина з Ахенським собором, вважаються державною власністю Росії. Якщо політична ситуація в Україні найближчим часом не зміниться, німецькому музею доведеться починати всі перемовини спочатку.

"Із Росією все набагато складніше"

Німецько-російського діалогу про повернення трофейного мистецтва нині, по суті, не існує, каже один із провідних німецьких експертів, який спеціалізується на цій темі, професор Вольфґанґ Айхведе. За його словами, це пов'язано, зокрема, з позицією російського міністра культури, який вважає питання з поверненням пам'яток історично вирішеним.

Професор Вольфґанґ Айхведе: діалогу з Росією щодо трофейного мистецтва, по суті, не існує

Професор Вольфґанґ Айхведе: діалогу з Росією щодо трофейного мистецтва, по суті, не існує

"Із Росією все набагато складніше. Там ми набагато більше залежимо від того, чи має пан Путін бажання зробити щось хороше в напрямку Німеччини", - додає Петер ван ден Брінк.

Німецька сторона робить із цієї ситуації висновки. "Ми досягнемо поступу тільки тоді, якщо теж побачимо, що наші партнери з колишнього Радянського Союзу - Україна та Росія - зі свого боку теж можуть оскаржувати величезні втрати", - каже директор німецького музею. Він сподівається, що нова форма політичного діалогу між Україною та Євросоюзом відкриє нові можливості і для теми трофейного мистецтва.

DW.COM