1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Щоб стати німцем, вміти писати не обов’язково

Знання німецької - одна з передумов отримання громадянства ФРН. Хто не вміє читати, писати й говорити мовою Ґете, може забути про паспорт з орлом на обкладинці. Так було досі, але ситуація дещо змінилася. Як вирішив Федеральний адміністративний суд, навіть ті іноземці, які пишуть німецькою з помилками, мають право на громадянство.

Урок німецької

Урок німецької

42-річний турок Ніхат М. живе в Німеччині вже 27 років. У Штутгарті в нього свій бізнес - маленький ресторан. Він добре говорить і розуміє німецьку, вміє читати. А от з письмом не склалося, і коли чоловік вирішив подати документи на німецьке громадянство, саме з цим виникла проблема. Турок двічі здавав тест на знання німецької мови й двічі провалив письмову частину. В результаті йому відмовили в громадянстві, пославшись на суворі німецькі правила щодо іноземців.

Але Ніхат М. не відступив від свого наміру. Після негативної відповіді в кількох інстанціях, він звернувся зі скаргою до Федерального адміністративного суду в Лейпцигу, який минулого четверга виніс свій вердикт: турок таки має право стати німцем. На думку суддів, якщо іноземець не може сам написати, наприклад, листа, достатньо, якщо за нього це зроблять інші. Говорить речник суду Вольфганг Зайлер:

„Він має бути в змозі або самостійно або за допомогою третіх осіб активно відповідати на письмові тексти, причому теж письмово. При цьому він може звертатися по допомогу до третіх осіб. Він не повинен сам на 100 відсотків вміти виконувати такі завдання”.

У випадку з Ніхатом М. судді зважили на те, що він успішно веде ділову кореспонденцію. Листи за нього пише його дочка, яка народилася в Німеччині й має німецьке громадянство. Але ключовим моментом для юстиції було те, що турок може прочитати те, що хтось за нього написав.

Ця обставина відрізняла Ніхата М. від іншого позивача, ліванця, який теж прожив у Німеччині чимало (20 років) і теж протестував проти відмови німецьких чиновників надати йому громадянство. Але ліванець - не писемний, він може відносно добре спілкуватися німецькою, а от писати й читати не вміє. Тому його скаргу лейпцігські судді відхилили.

Отримати німецьке громадянство завжди було нелегко, а від початку цього року набрали чинності нові норми, які врахували негативний досвід попередніх десятиліть. Раніше на знання мови нерідко дивилися крізь пальці й паспорти ФРН отримували багато іноземців, які не знали німецької. Ці люди потім не могли інтегруватися й існували у так званих „паралельних суспільствах”. Щоб зупинити цей процес, німці поставили мовні знання як одну з центральних передумов при наданні громадянства.

Ніхат М. переконаний, що його знання мови - вміння читати й говорити - достатні для успішної інтеграції. Говорить його адвокат Урсула Редер:

„Він подумав, що якщо є можливість отримати громадянство, то варто нею скористатися. Він сказав собі: „Я цього хочу. На мою думку, в мене достатні знання й навички. Це було б забагато вимагати від мене, щоб я ще грамотно й вільно писав німецькою. Я й так хочу мати права німецького громадянина, я хочу ходити на вибори. Проживши тут десятки років, я хочу брати участь у суспільних процесах”. На мою думку, він має рацію”.

Рішення Федерального адміністративного суду для іноземців, що мешкають у Німеччині, цілком можна назвати доленосним, адже від нього залежить, як розглядатимуть чиновники ту чи іншу анкету на громадянство. Визначення, „достатні знання німецької мови”, яких вимагає закон, тепер стало більше конкретним, каже адвокат Урсула Редер:

„Я дуже рада, що ситуація загалом прояснилася. Адже і в Штутгарті кажуть, що таких випадків багато, і вони чекали на це рішення. Дуже важливо, що ми тепер маємо рішення на загальнонімецькому рівні”.