1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Ще один цвях у труну СФРЮ?

Процес розпаду колишньої Югославії далекий від завершення. Після тривалої паузи на черзі вихід ще однієї республіки в одиночне плавання. У Чорногорії в неділю відбувається референдум про незалежність від Сербії. Результат голосування не береться прогнозувати ніхто, але прихильників незалежності трохи більше, ніж противників.

default

Ще за часів недавно померлого колишнього югославського президента Слободана Мілошевича Міло Джуканович, тоді – президент Чорногорії, виступав за незалежність від Белграда. Але Європа закликала не поспішати. Сьогодні Джнуканович - голова чорногорського уряду і може розраховувати на міжнародне визнання референдуму. Залишається останній крок – переконати виборців підтримати незалежність Чорногорії:

„Після 21-го травня не буде переможених. Це буде наша велика спільна перемога – заради добробуту громадян Чорногорії, заради посилення наших нерозлучних зв’язків із Сербією, відкриття нової глави у відносинах з нашими сусідами й на шляху до нашої спільної європейської мети”.

Джуканович думає, що окремо від Сербії Чорногорія зможе швидше приєднатися до ЄС. Зв’язки з Белградом, що їх чорногорський лідер назвав „нерозлучними”, він почав згортати ще кілька років тому. Наприклад, коли запровадив в обіг спочатку німецьку марку, а потім єдину європейську валюту євро. Джнуканович діяв на власний розсуд і не питав дозволу в ЄС.

Але Європейський союз тривалий час відмовлявся давати „зелене світло” подальшому роздробленню в Південно-Східній Європі. В Брюсселі побоювалися, що відокремлення Чорногорії може стати сигналом для албанців у Косові та Македонії, які теж прагнуть незалежності. Але ЄС не міг повністю ігнорувати настрої в Чорногорії. Так з’явився тимчасовий варіант вирішення проблеми: Чорногорія отримала більше прав як автономія у союзній державі з Сербією. У відповідь Джуканович пообіцяв три роки не проводити референдум про незалежність.

Тепер цей термін вибіг. Оглядачі засвідчують, що навіть у тих небагатьох сферах, що перебували в компетенції федерального центру, Чорногорія стає дедалі активнішою. Наприклад, у зовнішній політиці. Джуканович не тільки без консультацій з Белградом вирушав у численні закордонні подорожі, намагаючись здобути підтримку ідеї незалежності його країни. Він також призначив власного міністра закордонних справ.

І все ж таки, попри власну валютну політику, митні обмеження на кордоні з Сербією та попри всі зовнішньополітичні вояжі – питання незалежності Чорногорії ще остаточно не вирішено. Противники такого кроку не сидять, склавши руки. Їхній лідер – давній опонент Джукановича і колишній близький соратник Мілошевича Предраг Булатович:

„У Чорногорії кожен голос має однаково велике значення. Адже Чорногорія – батьківщина для всіх її громадян: сербів і чорногорців, албанців і хорватів. Лише разом, а не окремо це - наша Чорногорія”.

Тим часом у Сербії стежать за чорногорським референдумом зі зростаючим почуттям безпомічності. Прем’єр-міністр Воїслав Коштуніца неодноразово виступав за збереження союзної держави:

„Існують суттєві підстави, які вказують, що краще зберегти союзну державу, ніж продовжувати процес фрагментації і поділу регіону з усіма проблемами, що з цього витікають”.

Головний аргумент на користь збереження статус-кво – економічна слабкість Чорногорії. Промисловість там фактично не існує, країна живе за рахунок туризму. А потік заможних західних туристів може, як це вже неодноразово було в минулому, й обміліти.

У будь-якому разі, результат референдуму не може спрогнозувати ніхто. Для ухвалення рішення потрібно, щоб його підтримали 55 відсотків учасників голосування. Соціологічні опитування показують, що „за” незалежність Чорногорії готові віддати свої голоси 56 відсотків опитаних.

  • Дата 21.05.2006
  • Автор За матеріалами кореспондентів.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOBb
  • Дата 21.05.2006
  • Автор За матеріалами кореспондентів.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOBb