Штрафна пастка для українського браконьєра | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Штрафна пастка для українського браконьєра

В Україні посилено відповідальність за порушення у заповідних фондах. Штрафи зросли більш як уп’ятеро. Екологи ж нарікають: виявляти і карати порушників – нікому.

Рейд проти браконьєрів на Азовському морі

Рейд проти браконьєрів на Азовському морі

За одного упійманого у природно-заповітній зоні сома браконьєрові відтепер доведеться викласти 752 гривні проти 94-х, як це було донедавна. За осетра – 4,5 тисячі. Вбивство лося любителям незаконного полювання обійдеться у 40 тисяч гривень, а лисиці – 2,6 тисячі гривень. В Україні днями набули чинності нові штрафи за браконьєрство.

Суворо каратимуть не лише браконьєрів, але й тих, хто надумає вести господарську діяльність на охоронній території: випасатиме худобу, заготовлятиме сіно чи навіть збиратиме ягоди та гриби. Приміром, незаконний випас обійдеться майже в триста гривень, що удесятеро більше попереднього розміру штрафу. За зірваного гриба змусять заплатити 27 гривень проти 5, як колись.

Екологам вгодили

Заповідник Росточчя

Заповідник "Росточчя"

Документ зі зміною розміру штрафів розроблено міністерством екології та природних ресурсів. На переконання директора департаменту заповідної справи мінекології Віктора Канцурака, збільшення штрафів посилить збереження природно-заповідного фонду і, звичайно, збільшить надходження до бюджету держави.

Збільшення штрафів схвалюють і в громадській організації "Національний екологічний центр України". Дріб’язкові покарання – це завжди була проблема, бо вони нікого не лякали, сказав в коментарі DW заступник голови центру Олексій Василюк. "Більшість порушень у сфері охорони природи зловмисники здійснюють свідомо, з конкретною метою – отримання прибутку", - запевняє він.

Міліцію на допомогу

Утім, самими штрафами проблему з охороною заповідних фондів не вирішити, впевнений еколог. В Україні є 7,6 тисяч об’єктів природно-заповідного фонду, і лише 10 відсотків з них мають свої адміністрації з охороною, а решта залишається без нагляду.

Держекоінспекція, яка має наглядати за об’єктами і реагувати на випадки порушення, не надто кваплива, скаржиться співрозмовник. Тож зазвичай порушення фіксують ініціативні громадяни або ж члени громадських екологічних організацій. "Особисто я скерував до інспекції тисячі звернень з зафіксованими фактами завдання шкоди, і лише на кілька з них була адекватна реакція", - обурюється Василюк. На частину звернень йдуть відписки, мовляв, факт не підтвердився, а решта і взагалі залишається без відповіді, каже активіст.

На думку еколога, контроль за дотриманням закону на заповідних територіях посилиться якщо функції екоінспекції делегувати міліції. Правоохоронці часто стають свідками порушень у сфері охорони довкілля, але їхні функції у цій царині обмежені, пояснює Олексій Василюк.

Споживацьке ставлення

У парку Гуцульщина

У парку "Гуцульщина"

З мешканцями, які проживають на території природоохоронних об’єктів, не проводять просвітницьких заходів. Особливо гостро ця проблема постає у гірських районах, де деревина є добрим заробітком.

Так 2007-го року, при створені національного природного парку "Гуцульщина" на Прикарпатті, мешканці навіть ініціювали референдум про скасування передачі лісів, бо звикли безконтрольно вирубувати ліс, наводить приклад Олексій Василюк.

Водночас мешканці містечка Івано-Франково на Львівщині, що прилягає до природного заповідника "Росточчя", особливо не переймаються підвищенням штрафів. "Ніколи не платив ніяких штрафів і не буду", - сказав DW старший чоловік на ім’я Степан, пильнуючи одразу за чотирма коровами.

Системна проблема

Штрафи нікого не зупинять, оскільки державна система екологічного контролю не працює, переконаний голова ради екологічної групи "Печеніги" Сергій Шапаренко. "Практично в усіх заповідниках, які ми інспектуємо, є порушення: спалення рослин, забудова, купи сміття. Потім все іде за одним сценарієм: повідомляємо до інспекції, та надсилає відписки, або передає справу в міліцію, щоб правоохоронці шукали зловмисників, вони, звісно, нікого не знаходять", - описує механізм голова ради. "Корупція у системі – є першочерговою причиною всіх зволікань. Нефаховість, нестача персоналу та транспорту – це вже другорядні похідні", - переконаний Сергій Шапаренко і додає, що заповідники на Харківщині екоінспектори перевіряють раз у чотири роки.

Тим часом у Державній екологічній службі звітують, що лише за перше півріччя 2013-го року складено понад 600 протоколів про порушення на заповідних об’єктах, порушено 16 кримінальних справ. При цьому бюджет поповнився лише на 23 тисячі гривень, які стягнули з порушників. А от збитків, завданих природі нарахували на понад два мільйони гривень.