1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Шредера знову закликають піти від „Газпрому”

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер знову опинився під вогнем критики за співпрацю з російським концерном „Газпром”. Як стало відомо, уряд Шредера торік надав гарантії під кредит „Газпрому” для будівництва газопроводу по дну Балтійського моря. Sonntag-Express з Кельна пише:

Можливо, з правової точки зору тут немає на що скаржитися. Але переплетіння інтересів федерального уряду на чолі з тодішнім канцлером Ґергардом Шредером та сьогоднішнього бізнесмена Ґергарда Шредера стає дедалі більш очевидним. Заява Шредера, мовляв, він нічого не знав про гарантії під кредит, нічого не міняє. Зрештою він як канцлер ніс відповідальність за рішення свого уряду. З точки зору політичної гігієни, ця афера може мати тільки два наслідки. По-перше, Шредер повинен відмовитися від своєї посади в „Газпромі”. По-друге, країна має знати, як там точно були справи з гарантіями. Це робота для парламентської слідчої комісії, - пропонує газета Sonntag-Express.

Bild аm Sonntag з Гамбурга теж налаштована критично:

У жовтні 2005 уряд Шредера вже програв вибори, але ще був при владі. Підготовкою гарантій під кредит „Газпрому” займалися кілька міністерств, які потім затвердили їх у відповідній комісії. Від минулого четверга екс-канцлер Шредер очолює наглядову раду компанії з будівництва газопроводу, для якої й готувалася гарантія під кредит. Шредер стверджує, що нічого не знав про гарантії. У це важко повірити. Справа виглядає вже зовсім несерйозно, коли російський „Газпром” швиденько заявляє, що йому не потрібен ані кредит, ані гарантії під нього... Все це треба ретельно вивчити: хто, коли і про що знав, - пише Bild-Zeitung.

До подій у світі. Італійська газета La Repubblica з Рима коментує ситуацію у Франції навколо суперечливої реформи на ринку праці:

Жак Ширак простяг руку і пропонує дві ґрунтовні зміни до суперечливого закону, але пізно. Президент обрав важкий шлях, щоб урятувати лице свого прем’єр-міністра і водночас припинити кризу, в якій його країна перебуває вже кілька тижнів. Ширак каже, що підпише закон про працевлаштування молоді, але уряд має негайно підготувати інший, який би виправив найбільш суперечливі пункти... Два тижні тому це рішення могло б вгамувати демонстрантів, але не сьогодні. Профспілки відразу відреагували негативно і підтвердили намір вийти на загальний страйк у вівторок... Чим би все це не закінчилося, але деякі експерти кажуть, що новий закон все одно вже похований, бо фірми його не застосовуватимуть. Приймати людей на роботу за законом з такою зіпсованою репутацією може зашкодити іміджу фірми, - пояснює La Repubblica.

Австрійська газета Salzburger Nachrichten піднімає інший аспект:

... Тепер з деяких європейських столиць чути фрази про випробування глобалізацією, про реформи, проблеми з пристосуванням, які треба вирішувати. Але не чути відповідей на найважливіші запитання. До чого треба пристосовуватися? До умов життя в Індії та Китаї чи може в США? До суспільств, у яких є купка супер-багатіїв, а переважна більшість живе скромно? Про які випробування йдеться? Чи, може, нам треба пристосуватися до життя, коли буде менше грошей і безпеки? Добре, що хоч деінде в Європі є мужня молодь, - пише Salzburger Nachrichten.

На завершення ще раз про події в Німеччині. Одна з центральних внутрішньополітичних тем - інтеграція в суспільство дітей мігрантів. Приводом стала ситуація в одній зі шкіл Берліна, яку взяла під особливий контроль поліція. Вчителі школи не справлялися з проявами насильства з боку учнів, переважна більшість яких - турецького та арабського походження. Газета Mannheimer Morgen з цього приводу пише:

Батьки не впоралися з вихованням, а держава проспала проблему. Учні сумнозвісної берлінської школи зазнають суспільної поразки через те, що в них низький рівень знань, вони погано володіють німецькою і потерпають від культурної дезорієнтації. Інтеграція починається в сім’ї та дитячому садочку. Хто сприймає школу як „ремонтну майстерню”, нічого не зрозумів. Там навіть поліція безсила, - вважає Mannheimer Morgen.

На сторінках Fuldauer Zeitung читаємо:

Поки на ринку праці було достатньо роботи для людей з низькою кваліфікацією, проблеми учнів загальної школи - нижчого щабля в системі шкільної освіти в Німеччині - було не дуже видно. Хто хотів, міг отримати роботу й зі слабеньким знанням німецької. Але ці часи минули. Сьогодні чимало підлітків знають, що їхня кар’єра виглядає невтішно. Напруження сил все одно нічого не дасть, а отже, ніхто й не старається. Така безперспективність - це двигун для відмежування від суспільства, радикалізації та насильства. Батьки іноземців, що стали німцями, мало чим можуть допомогти своїм дітям. І це при тому, що саме їхня допомога потрібна. Але для цього треба було ще кілька років тому вжити заходів, як, наприклад, обов’язкові курси німецької, - зауважує Fuldauer Zeitung.

  • Дата 02.04.2006
  • Автор Огляд преси підготував Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALuM

Також за темою

  • Дата 02.04.2006
  • Автор Огляд преси підготував Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALuM