Школа по-новому, або Коли англійську викладатиме фізик... | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 02.03.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Школа по-новому, або Коли англійську викладатиме фізик...

Українська школа майбутнього – це, судячи з усього, перевантажені учні, інформатика на старих непрацюючих комп’ютерах та іноземна мова у викладанні вчителя фізики. В Україні переглянули шкільні плани.

Навчальні плани, за якими учні середньої школи навчатимуться у найближчі десять років, робоча група завершила обговорювати 1 березня. Навчальні плани – це, по суті, основа. Цей теоретичний фінансовий документ унормовує тривалість навчального дня для учня, визначає рівень завантаження роботою вчителя, коректує кількість та об’єм навчальних підручників та забезпеченість шкіл кадрами.

Оприлюднивши проекти нових навчальних планів, міністерство освіти і науки спростувало інформацію про те, що кількість годин на вивчення історії України та української мови в них зменшено. Мовляв, учні середніх класів і надалі вивчатимуть історію своєї країни раз на тиждень. Новий державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із семи освітніх галузей «мова і література», «математика», «природознавство», «суспільствознавство», «мистецтво», «технології», «основи здоров’я і фізична культура».

Хто фінансуватиме новації?

У міністерстві найбільше пишаються своєю головною новацією – введенням з 5-го класу другої іноземної мови. Однією з них має бути обов’язково англійська мова. Окрім цього, з 2-го класу школярі будуть зобов’язані вивчати інформатику. Цей урок вводять за рахунок скорочення варіативної частини навчального плану.

Саме введення додаткових предметів найбільше критикують експерти. Екс-керівник управління освіти Києва Лілія Гриневич пояснює, що здебільшого викладання предметів з варіативної частини навчального плану фінансується з місцевих бюджетів. Зважаючи на те, що в регіонах «сутужно» з виконанням бюджетів, існує ризик недофінансування освітян. Отже виходить, що відчитати урок інформатики та другої іноземної мови вчитель буде зобов’язаний, а заплатять йому за це чи ні – це питання риторичне, наголошує Гриневич.

«Сучасна дитина справді мусить знати гарно іноземну мову і володіти комп’ютером. Але разом з навчальним планом має бути гарантія фінансування всіх заявлених предметів», - прокоментувала Deutsche Welle Лілія Гриневич.

DW.COM

«Звучить як насмішка»

Не менш проблематичним є питання, на основі якої матеріально-технічної бази школярі вивчатимуть додатково другу іноземну мову та інформатику. Адже нині вона в багатьох українських школах незадовільна. Лінгафонні кабінети з комп’ютерними програмами для вивчення іноземних мов є далеко не у всіх міських школах. Про сільські взагалі не йдеться.

Натомість забезпечення більшості шкіл комп’ютерами і досі лише на папері. А ті, які є, «морально застарілі» або простоюють, «накриті серветками», бо вчитель, не маючи коштів придбати собі власний комп'ютер, здебільшого навчає дітей комп’ютерній грамоті лише за книжкою, каже екс-керівник Київського управління освіти.

З цим погоджується і директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук: «Намір значно збільшити кількість годин на вивчення інформатики сприймається як насмішка. За останніми даними, українські школи забезпечені одним комп’ютером на 27 учнів. Для порівняння: у Франції один комп’ютер на трьох учнів, у Польщі - на сімох, у Німеччині та США – на двох школярів», - наголошує експерт.

Перезавантаження дітей

Аналітики сходяться на тому, що розробники нових навчальних планів зовсім не подбали про навантаження на учнів, яке в рази збільшиться після введення додаткових уроків. Ігор Лікарчук підрахував, що за нового навчального плану упродовж навчального року учні середніх класів перепрацьовуватимуть у школі в середньому на 400 годин більше, аніж норма закону про загальну середню освіту, яка діяла до липня 2010 року.

«Ми не встигаємо зробити вдома домашнє завдання, бо задають надто багато. На уроках не встигають. Ми вже відмовилися від відвідання гуртків, бо після школи дитина дуже втомлена», - нарікає мама п’ятикласниці, киянка Христина Оверкова. Вона виступає проти того, щоб у її дитини було ще більше занять.

З нею погоджується і Лілія Гриневич. «Ми самі загнали себе в ситуацію перезавантаження наших дітей. Ми хочемо впихнути всю програму у старі 11-річні рамки», - обурюється експерт. Крім цього, міністерство не пояснило, хто читатиме у школах збільшену кількість годин, каже Гриневич, адже випускники педагогічних вузів не хочуть йти у школу працювати, особливо це стосується молодих спеціалістів з викладання іноземних мов.

Англійська хімія

Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук констатує, що заробітна плата учителя-початківця, який щойно закінчив педагогічний вищий навчальний заклад і приїде в село викладати іноземну мову, отримуватиме такі гроші, що їх гарний перекладач у столиці заробить якщо не за кілька годин, то за кілька днів. «А коли іноземну мову викладатимуть за сумісництвом фізики, хіміки, математики, учителі фізкультури, то від збільшення кількості уроків з цього предмету якість знань аж ніяк не поліпшиться», - констатує Лікарчук.

Нові навчальні плани в школах запроваджуватимуться протягом шести найближчих років. Майбутні п’ятикласники випробують на собі їхню дію вже у новому навчальному році.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук

Також за темою