1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Шахти України: закрити, продати чи забути?

Затримка реформи вугільної галузі спричиняє протести шахтарів, а прибуткові державні шахти втрачають рентабельність. Утім, експерти застерігають від непродуманого закриття копалень. Німеччина готова поділитися досвідом.

Багатотисячні борги з виплати заробітної плати шахтарям, пікети міністерства енергетики та вугільної промисловості України активістами гірничої профспілки, протестне голодування, спроба самоспалення одного із голодуючих всередині міністерського приміщення - такими у серпні 2016 року були наслідки зволікань з реформуванням вугільної галузі. Ще рік тому міненерговугілля оголосило про продаж збиткових шахт і опублікувало відповідний список із 36-ти підприємств. Проте жодних свідчень реалізації цих планів наразі немає.

14 липня 2016 року перший заступник голови громадської ради при міненерговугіллі Анатолій Татаринов повідомив, що програму реформування вугільної промисловості не підтримало міністерство фінансів через відсутність джерел фінансування. Татаринов сказав, що нині розроблена чергова концепція реформування галузі, "яка перебуває на етапі узгодження". Він зазначив, що після погодження документа урядом має бути складена нова програма реформування українського вуглепрому.

Неквапна приватизація

На продаж за цей час була виставлена лише одна шахта з об'єднання "Волиньвугілля" на Західній Україні. До решти потенційно привабливих копалень інвестори ще приглядаються, сказав в інтерв'ю DW член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. За його оцінками, серед заявлених урядом 36-ти шахт прибутковими можуть бути від семи до десяти підприємств - в залежності від того, на скількох із них є так звана "прихована прибутковість".

Це підтвердив і голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. У розмові з DW він пояснив, що, за даними активістів профспілки, на деяких державних шахтах відбувається "вивезення вугілля багатотонними транспортами по ночах", і такі операції не обліковуються як офіційний продаж палива.

Закривати чи продавати

Тим часом частка видобутку вугілля державними шахтами в Україні невпинно скорочується, а приватними копальнями - навпаки, зростає. "2013 року з офіційно зарахованого видобутку енергетичного вугілля 30 відсотків видобули на державних шахтах, а 70 - на приватних шахтах ДТЕК. Причому собівартість на державних шахтах була на 50-60 відсотків вища, ніж на шахтах ДТЕК", - зазначив під час експертної дискусії в Києві співробітник Інституту вугільних технологій Національної академії наук України Микола Чернявський.

Неприбутковість державних шахт зростає на тлі прибутковості шахт приватних, зазначив директор Bendukidze free market center Антон Ященко. Він нагадав, що від початку 2000-х років обсяг держпідтримки галузі зріс у сім разів і досяг 15 мільярдів гривень на рік, але це не справило позитивного ефекту на державні копальні. Найбільш радикальну думку висловив експерт Dixi Group Максим Немчинов: він закликав або приватизувати, або ліквідувати всі державні шахти, бо "держава не є ефективним менеджером, вона не може ефективно управляти цими підприємствами".

Брак стратегії

Проте на це голова Бюро комплексного аналізу та прогнозування Сергій Дяченко застеріг, що наразі в Україні більше третини електроенергії виробляється тепловими електростанціями, які працюють на вугіллі. "Без розробки енергобалансу закривати вугільні шахти не можна, бо вони є і залишаються стратегічно важливими підприємствами. Наразі в уряду немає розуміння того, якими технологіями та джерелами енергії можна перекрити виробництво електрики з вугілля", - сказав експерт.

Але згідно з підписаною Україною Паризькою угодою, держава має замінити до 2050 року вугілля екологічно чистими джерелами електроенергії, а вугільні шахти - поступово закривати. Із цим категорично не згоден Михайло Волинець. На його думку, масове закриття українських шахт за прикладом Німеччини наразі неможливе. "В нас вугілля є ще на 400 років. Серед покладів енергоносіїв в Україні частка нафти і газу становить менше трьох відсотків, а вугілля - 97 відсотків. Ми не можемо без теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, бо аварійність на атомних електростанціях зросла в два рази лише за останні півроку, і вони нездатні надійно забезпечити Україну електроенергією цієї зими", - наголосив Волинець.

Дивитись відео 02:48

Чи буде ренесанс західноукраїнських шахт?

Німецький досвід для України

Допомогти Україні виконати зобов'язання з екологічної політики за Паризькою угодою та вирішити проблему енергоефективності намагаються німецькі науковці. Експерти німецької громадської організації Germanwatch нещодавно здійснили поїздку до контрольованої Україною частини Донбасу, щоб під час зустрічей із представниками громадськості, бізнесу та вугільної галузі почати пошук впровадження політики використання ресурсів із низьким вмістом вуглецю.

Один з експертів Germanwatch Кристоф Бальс зазначив на брифінгу у Києві, що українська промисловість наразі зменшила споживання ресурсів, і Донбас може стати пілотним регіоном з трансформації української енергетики та вирішення соціальних проблем. "Найгострішими питаннями для України наразі є складна економічна ситуація та військовий конфлікт. Але зменшення потреби промисловості в енергоносіях полегшить використання енергетики з відновлювальних джерел, наприклад сонячної енергетики", - зазначив Бальс. Він додав, що приєднання України до Паризької угоди "дає можливість навчатися і отримувати фінансову допомогу від інших держав-підписантів".

Аудіо й відео до теми