1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

"Шановний пане професорко", або ще одна перемога "жіночих" іменників

Незабаром до професорів Лейпцизького університету можна буде звертатися в жіночій формі - навіть до чоловіків. Але чи призведе це до більшої гендерної рівності? DW говорила про це з лінгвісткою Луїзе Пуш.

Про мовну рівність у Німеччині сперечаються вже понад 30 років. У 1980-х роках ввели подвійні мовні форми на кшталт "співробітник/співробітниця". А нині в Лейпцизькому університеті пішли ще далі. Аби не писати "професор/ка" з похилою рискою (це здалося вченій раді надто складним) і справедливіше висловлюватися, тут вирішили до всіх звертатися в формі жіночого роду. За це рішення проголосували вчена рада і ректорат. Статут університету мають переписати гендерно "справедливою" мовою, називаючи всіх професорів "професорками" й зазначивши у примітках, що під цим маються на увазі і жінки, й чоловіки.

Про те, як мова впливає на суспільство і як розцінювати лейпцизький випадок, DW поспілкувалася зі співзасновницею феміністичної лінгвістики, професоркою Луїзе Пуш.

Deutsche Welle: Ви вже понад 30 років досліджуєте мовну рівність. Яке значення має рішення вченої ради для жінок Лейпцизького університету?

Луїзе Пуш: Це в будь-якому разі прогрес, і не тільки для університету, а для всієї Німеччини. Рішення обговорюється, а це спонукає людей до роздумів. Роздуми про чоловічу німецьку мову корисні для мови, бо вона дуже несправедлива.

Чому мовна рівність настільки важлива?

Це пов'язано з політикою ідентифікації. Жінки хочуть бути в мові так само зримими, як чоловіки, бо чоловіча мова їх витісняє. Кожне речення, в якому про людину мовиться в чоловічому роді, викликає в нашій уяві тільки "чоловічі" картинки.

Як саме це впливає на суспільство?

У німецькій мові ми постійно чуємо сугестивні речення, які навіюють "чоловічі" картинки. Питання "хто стане наступним президентом?" - сугестивне, бо в вашій уяві навряд чи з'явиться президентка. Цей ефект доведено багатьма психолінгвістичними тестами. Якщо опитуваних попросити доповнити історію, розповівши початок у чоловічому роді, то більшість із них обере для подальшої розповіді чоловічі імена, уявляючи персонажів-чоловіків. Якщо заздалегідь обрати подвійну форму, то з'являться і чоловічі, й жіночі персонажі. Коли ж обрати для тесту жіночий рід, то, можливо, опитувані частіше уявлятимуть жінок. У тому-то й суть, що таким чином жінки теж можуть потрапити в суспільну свідомість.

Критики закидають вам, що розширене застосування жіночого роду не додасть нового змісту, а тільки ускладнить мову і додасть клопотів.

Якщо ми хочемо мовної рівності, нам потрібно щось інше, ніж чоловічий рід. Подвійна форма на кшталт "професор/професорка" визнана справедливою, але є значно клопітнішою за форму жіночого роду. Подвійна форма взагалі-то "на руку" чоловікам, бо не настільки травмує їхню ідентичність, як чоловічий рід - жіночу, що спостерігається тисячоліттями.

Натомість жіночий рід кращий для жінок, справедливий і коротший. Вже 30 років я вважаю це тренінгом з емпатії для чоловіків, щоб вони змогли зрозуміти, як воно - завжди бути згаданими побічно й ніколи не знати напевне, про кого йдеться - про чоловіків чи людей загалом (німецькою  "man" - людина,  "Mann"- чоловік. - Ред).

У своїх публікаціях ви виступаєте за набагато глибші зміни німецької мови.

Я завжди пропонувала модель поступових змін. Спочатку за допомогою жіночого роду в мову треба ввести жінок. Але ціллю має бути пізніша відміна "жіночого" закінчення (у німецькій мові - in. - Ред.). Після відміни "жіночого" закінчення ми хочемо ввести застосування середнього роду для людей. Тоді ми змогли б говорити "професор", "професорка" і "професор" у середньому роді. Для опису осіб, чий рід не з'ясовано і які мають бути названі в однині, ми маємо - на відміну від, наприклад, романських мов, - середній рід. Тобто: "Шукаємо професора, яке знається на теорії фемінізму" (німецькою: "Gesucht wird ein Professor, das sich in feministischer Theorie auskennt". - Ред).

Наскільки дискусія про феміністичну лінгвістику є суто німецьким феноменом?

У американському штаті Вашингтон вже зробили щось подібне до того, що в Лейпцизькому університеті. Там цілком ґрунтовно переписали конституцію штату гендерно справедливою мовою. Тобто все, що закінчувалося на "-man", змінили. "Сhairman" тепер зветься просто сhair (з англ.- голова, президент. - Ред.), а "freshman"  - це "студент першого року навчання". В англійській мові нема стількох проблем, як у німецькій, бо німецька особливо заплутана й важка для "лікування".

У вченій раді Лейпцизького університету більшість - чоловіки. Чи є це сигналом про поліпшення ситуації для жінок у німецьких ВУЗах?

Хотілося б на це сподіватися, але ще треба почекати. За минулі 30 років ми з багатьох точок зору досягли прогресу. У часи, коли я вчилася, професорок було чотири відсотки, а зараз - щонайменше 19. Їхня кількість зросла у п'ять разів, але ми ще далекі від квоти 50:50. Відомо також, що в Лейпцизі студенток більше, ніж студентів. Тобто навіть статистика наближається до того, щоб говорити про студенток.

Професорці Луїзе Пуш 69 років, вона має ступінь доктора наук, 30 років  досліджує гендерно справедливу мову і є співзасновницею феміністичної лінгвістики. Дослідниця мешкає в Гановері й керує Інститутом феміністичних біографічних досліджень та порталом www.fembio.org. Її збірки творів та коментарів "Німецька як чоловіча мова" та "Усі люди були сестрами" стали бестселерами.

DW.COM