1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Новини

Чотири відсотки кримчан розмовляють вдома українською - опитування ZOiS

Німецький центр ZOiS провів репрезентативне опитування мешканців Криму і з'ясував, наскільки змінилися після анексії півострова зв'язки кримчан з рештою України.

Сім відсотків кримчан вважають себе українцями. Архівне фото

Сім відсотків кримчан вважають себе українцями. Архівне фото

Населення анексованого Росією Криму після 2014 року фактично опинилось відрізаним від решти України у питанні подорожей до інших регіонів України та доступу до українських ЗМІ. Про це свідчать результати репрезентативного опитування мешканців Криму, проведеного навесні німецьким Центром східноєвропейських і міжнародних досліджень (Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien, ZOiS) та оприлюдненого у четвер, 16 листопада.

За даними ZOiS, 12 відсотків кримчан повідомили, що їздили до інших регіонів України протягом останніх майже трьох років, а 93 відсотки сказали, що подорожі до України стало здійснювати складніше. Саме ізольованість Криму від материкової України стала для авторів дослідження найбільшою несподіванкою. "Мене здивував той факт, як багато кримчан зазначили, що більше не мають контакту з рештою України. Ми знаємо, що між Кримом та іншими частинами України важко подорожувати. Але ми не підозрювали, скільки кримчан взагалі припинили контакт з родичами в інших регіонах України", - зазначила в інтерв'ю Deutsche Welle директорка Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень Ґвендолін Зассе. 

Майже 90 відсотків опитаних воліли б вільно перетинати кордон між Кримом і Херсонською областю в обох напрямках. При цьому переважна більшість опитаних - 78 відсотків - також не відвідували інших регіонів Росії з моменту анексії. Відвідували Росію 22 відсотки опитаних, а інші країни - лише три відсотки.

Контакти з родичами, мова і ЗМІ

З часу анексії Криму Росією у 2014 році понад 40 відсотків мешканців півострова продовжують підтримувати контакти зі своїми родичами в Україні на тому ж самому рівні, що і до анексії. Понад 44 відсотка опитаних зізнались, що контактують зі своїми родичами в інших регіонах України трохи рідше, ніж до анексії, а 7,6 відсотка відповіли, що роблять це частіше. Лише 7,3 відсотка відповіли, що не мають родичів в Україні.

67,8 відсотка мешканців анексованого Росією Криму назвали себе етнічними росіянами, майже 12 відсотків - етнічними кримськими татарами, 7,5 відсотка - етнічними українцями.

Українську мову рідною для себе назвали 2,7 відсотка опитаних, російську - майже 80 відсотків, а кримськотатарську - 8,7 відсотка. Тільки українською вдома розмовляє один відсоток опитаних, лише російською - 83,7 відсотка. Ще 4,2 відсотка зізнались, що іноді вдома розмовляють українською. 

Як повідомили соціологи, 0,7 відсотка кримчан отримують інформацію про події з українських ЗМІ, з російських медіа - 75,7 відсотка. 

Ставлення до "референдуму" і до Путіна

56 відсотків опитаних сказали, що не були здивовані діями РФ, яка анексувала півострів. Лише 7,9 відсотка відповіли, що не брали участь у референдумі про "приєднання" до Росії у березні 2014 року. Майже 79 відсотків опитаних зазначили, що проголосували б так само, як і тоді, 2,4 відсотка - проголосували б інакше. 

На запитання "де ви почуваєтесь вдома?", 62,7 відсотка відповіли, що у "місці, де я живу". Між тим понад 27 відсотків назвали своїм домом "Крим" і майже шість відсотків - "Росію". Україну у цьому контексті назвали 0,9 відсотка опитаних. 

У рамках соціологічного дослідження ZOiS навесні цього року опитані дві тисячі мешканців Криму та Севастополя. 

Дивитись відео 00:49

Майбутня стіна між Кримом і рештою України: кілька фактів (16.10.2017)

Аудіо й відео до теми