1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чорногорія після п’яти років незалежності: історія успіху?

Через п’ять років після проголошення незалежності Чорногорія впевнено стала на ноги. Країна продемонструвала економічний підйом та зробила серйозну заявку на членство в ЄС. Але регіон має також низку проблем.

default

Мешканці Чорногорії задоволені своїм життям після п'яти років незалежності, каже Гансйорґ Брей, експерт з Балканських країн Товариства Південної Європи у Мюнхені. У Чорногорії є стабільний уряд. Країна не має серйозних етнічних проблем.

Чорногорський журналіст Зоран Радуловіч вважає, що незалежність виправдала очікування населення. «Я думаю, що це був правильний крок. Я не очікував серйозних змін, але я також і не очікував, що все стоятиме на місці», - каже Радуловіч. Він також зауважує, що після набуття незалежності в країні не змінилося розташування політичних сил при владі.

Ігор Лукшіч

Ігор Лукшіч

На його думку, це свідчить про професійність відомого політичного діяча Міло Джукановича. Починаючи із розпаду Югославії, він займав у країні видні політичні посади, у тому числі і прем'єр-міністра та президента. Після відставки у 2010 році він залишився головою демократичної соціалістичної партії, а прем'єр-міністром став його молодший колега Ігор Лукшіч.

Зміна напряму

Експерт з Балканських країн Брей звертає увагу на єдність політичних сил у країні, якщо мова заходить про певні цілі. І теперішнє правління, і опозиція прагнуть вступу Чорногорії в ЄС та НАТО. І те, що країна отримала статус кандидата на членство у Євросоюзі в кінці 2010 року, це підтверджує. Також він упевнений у теперішній правлячій верхівці Чорногорії. «Коли я побачив нового прем'єр-міністра Ігоря Лукшіча, я зрозумів, що це – нове покоління політиків, яке дивиться вперед і яке не обтяжене конфліктами минулого».

Після розпаду Югославії Чорногорія утворила конфедерацію із Сербією. Тоді громадськість повставала проти режиму Слободана Мілошевича. І завжди лояльний до Белграду Джуканович почав вимагати незалежності для Чорногорії.

Кінець режиму Мілошевича у 2001 році і демократичні зміни у Белграді посилили наміри Чорногорії здобути власну державність. У 2003 році відбувся остаточний розпад країн колишньої Югославії: Сербія і Чорногорія стали окремою державою. А 21 травня 2006 році жителі Чорногорії проголосували за незалежність країни на референдумі. Її було проголошено 3 червня того ж року.

Зростання економіки чи відмивання грошей?

Karte Montenegro mit Nachbarländer

Демократичні зміни у Чорногорії отримали серйозну підтримку міжнародної спільноти. Євросоюз побачив у країні перспективного партнера. Це позитивно відобразилося і на її економіці. Брей каже, що у 2007 році внутрішній валовий продукт збільшився на 10,7%, що було нечуваним успіхом. У Чорногорію почали надходити іноземні інвестиції. Європа та Росія стали інвестувати в місцевий туризм. Але фінансова криза внесла у це піднесення свої корективи: у 2009 році відбувся спад економіки більше ніж на 5%. «Але з того часу ситуація поступово поліпшується», - коментує Брей.

Проте журналіст Радуловіч не вбачає «нечуваного економічного успіху». «Економічні проблеми вказують на те, що в Чорногорії немає визначеної стратегії розвитку», - каже він. За його словами, з моменту набуття незалежності в Чорногорію надійшло близько 4 мільярдів євро інвестицій, а це чимало для країни з населенням 600 тисяч. І не зовсім зрозуміло, на що саме було витрачено ці кошти. Видимих результатів, як, наприклад, готелів, вулиць чи систем водопостачання, немає. «Я думаю, що значну частину цих грошей просто відмили», - вважає журналіст.

Позитив він вбачає у міжетнічних стосунках у Чорногорії. Тут немає сутичок між різними групами населення, як це можна спостерігати у Сербії, Боснії чи Косово. Окрім корінного населення, у Чорногорії мирно співіснують серби, албанці, хорвати та боснійці. «Це величезний крок уперед, якщо порівнювати з минулим країни», - резюмує Радуловіч.

Автори: Мір'яна Дікіч / Ярослава Кобинець
Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM