1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Чорнобильська катастрофа – недооцінювання серйозності трагедії

Теми сьогоднішнього огляду преси – дискусія навколо кількості жертв чорнобильської катастрофи та напади правих екстремістів на темношкірих мігрантів у Німеччині.

Останнім часом не бракує нових даних про кількість жертв чорнобильської катастрофи. Згідно з підрахунками Міжнародного агентства атомної енергії, від наслідків аварії на ЧАЕС загинуло близько чотирьох тисяч осіб. Кілька тижнів тому „Міжнародні лікарі за запобігання атомній війні” говорили про 60 тисяч жертв. Цього тижня „Ґрінпіс” заявив про понад 90 тисяч загиблих. Коментуючи таку розбіжність у цифрах, німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung пише:

Приховування, недооцінювання серйозності та вороже ставлення до людей – з такими закидами на адресу Міжнародного агентства з атомної енергії виступають активісти екологічного руку і називають свої цифри щодо кількості жертв чорнобильської катастрофи, які в двадцять або навіть п’ятдесят разів вищі за інші дані. Щоправда, в дослідженні „Ґрінпіс” гучні заяви на адресу МАГАТЕ, якому захисники довкілля закидають відстоювання інтересів „атомного лобі”, замінили стриманішими формулюваннями. Так, йдеться про „дані”, які свідчать, що офіційні показники смертності „сильно занижені”. (...) Але чи не полягає найбільше недооцінювання серйозності в тому, щоб вважати чотири тисячі загиблих замалою трагедією? – запитує газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung так пояснює відсутність точних даних про кількість жертв чорнобильської катастрофи:

Які б оцінки не взяти, всі вони побудовані на хиткому статистичному фундаменті. Міжнародна комісія зі захисту від радіоактивного випромінювання спрогнозувала ризики захворювання, спираючись на статистичні дані зібрані серед тих, хто пережив атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Але для точних прогнозів необхідно мати точні дані про дозу радіації, яку отримали ліквідатори. Однак така статистика є неповною й ненадійною. Крім того, про подальшу долю багатьох ліквідаторів взагалі більше нічого не відомо. Сюди слід додати ще й те, що, говорячи про Хіросіму та Нагасакі, йдеться про сильне, але короткочасне радіоактивне опромінення. Досі ніхто нічого не знає про можливі наслідки слабкого, але тривалого опромінення організму людини,

зауважує газета Neue Zürcher Zeitung. Далі видання звертає увагу також на неможливість порівняти статистичні дані онкологічних захворювань до та після чорнобильської катастрофи:

По-перше, у постраждалих регіонах до катастрофи ніхто не вів статистику онкологічних захворювань, яка б справді відповідала міжнародним стандартам. Отже, для обґрунтованих заяв про зростання кількості таких захворювань бракує можливостей історичного порівняння. Винятком є лише рак щитовидної залози. По-друге, можливі ефекти радіоактивного опромінення важко відрізнити від інших впливів, до яких належить психічний стрес, надмірне вживання алкоголю, куріння або забруднення довкілля. Все це теж може сприяти виникненню хвороб, - читаємо в газеті Neue Zürcher Zeitung.

Перейдемо до іншої теми. Більшість німецьких газет знову пишуть про загрозу, що надходить з боку правих радикалів. Причиною таких коментарів став напад у Потсдамі на вихідця з Ефіопії. Газета Berliner Morgenpost зазначає:

Повідомлення з Потсдама знову потрапили на перші сторінки газет. Але йдеться не про пробудження весни в Сансусі й не про затишну атмосферу берлінського передмістя, а про голе насильство. Цього разу побили вихідця з Ефіопії, який вже давно мав німецький паспорт. (...) За дорученням генеральної прокуратури розслідування ведеться в усіх напрямках. Це є свідченням того, що генпрокурор Кай Нем хоче запобігти небезпеці, яка загрожує суспільству, оскільки, на його думку, злочинців підштовхнуло до таких дій їхнє вороже ставлення до іноземців, читаємо в газеті Berliner Morgenpost.

Газета Landeszeitung дотримується такої думки:

Схильні до насильства праві радикали – це не тільки загальнонімецька, але й загальноєвропейська проблема. Всюди, де спостерігається високий рівень безробіття й бракує перспектив для молоді, гидкі коричневі ідеї знаходять для себе плідний ґрунт. Доти, доки не вдалося подолати масове безробіття, залишається єдиний шлях: держава повинна рішучіше і жорсткіше виступати проти правого екстремізму, вважає газета Landeszeitung.

Газета Lausitzer Rundschau спрямовує свій заклик до громадськості:

Поруч з роз’яснювальною роботою та поліцейськими репресіями головним засобом боротьби з правим екстремізмом залишається громадська мужність. Незважаючи на всю жахливість ситуації, у Потсдамі можна побачити й ознаки надії, оскільки на захист виступив звичайний водій таксі, - підсумовує газета Lausitzer Rundschau.

Огляд преси підготував Володимир Медяний