1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

„Чорний день” української політики

Україна знову потрапила в європейські інформаційні випуски новин та на перші шпальти світових видань. Цього разу через відставку українського уряду на чолі з прем ’єр-міністром Юлією Тимошенко. Оцінка цих подій німецькими, польськими та російськими експертами - у нашому „Фокусі”.

default

„Чорним днем” для української політики називають 8 вересня німецькі експерти. Вони передбачали, що певні проблеми восени будуть. Але не таких масштабів. Говорить Ґергард Сімон - експерт з питань Східної Європи Кельнського університету:

„Я кажу – це „чорний день” для України. Також це невдача президента. І коли Ющенко сьогодні повідомив, що це не є політичною кризою, то тоді я можу це розглядати або як піар-акцію, або в найгіршому випадку – втрату відчуття реальності президентом.”

Занепокоєні українською ситуацією і в Брюсселі. Одразу після звернення президента України Віктора Ющенка, яке демонстрували по телебаченню, керівництво Європейського союзу закликало главу української держави якнайшвидше відновити у країні порядок. За словами речниці Єврокомісії, Ющенко виграв президентські вибори у грудні минулого року, тому що він обіцяв провести реформи, щоб побороти корупцію. ЄС сподівається, що це й надалі залишиться основним принципом керівництва в Києві.

Експерт з питань Східної Європи Кельнського університету Ґергард Сімон вважає, що Віктор Ющенко нині має розібратися зі звинуваченнями на адресу деяких українських посадовців у корупції:

„Ясно одне – звинувачення, які Зінченко зробив кілька днів тому, насправді є обґрунтованими. Якщо Ющенко сьогодні каже, він не вірить, що ці закиди щодо Порошенка, Третьякова та інших є справедливими, то я не знаю, як він зможе розпочати усе з чистого аркуша. Це проблема. А Ющенко намагається все це перенести на рівень особистостей. Мовляв, люди не можуть один з одним порозумітися. Але йдеться не лише про це. Йдеться про різні уявлення, про те, як має функціонувати державний апарат, різні уявлення про політику нині та в майбутньому. Ющенко все ще намагається говорити про якісь менш значимі речі. Це не правильно.”

Про необхідність зміни не людей, а системи говорять і російські експерти. Повідомляє кореспондент „Німецької хвилі” в Москві Анатолій Доценко:

„У розмові з кореспондентом „Німецької хвилі” колишній заступник керівника Комітету зі справ СНД Державної думи Росії В’ячеслав Ігрунов зазначив, що головна причина урядової кризи в Україні така: „Система олігархічного правління в Україні збереглася”. На його думку, Віктор Ющенко повинен зламати цю усталену ще з часів Кучми традицію: „Необхідно розділити владу та гроші!” Інакше в Україні ніколи не буде стабільності, наголошує співрозмовник.

Лідери патріотичних фракцій Держдуми Росії Дмитро Рогозін та Сергій Бабурін радіють з приводу відставки кабінету Юлії Тимошенко і натякають на те, що виконувач обов’язків прем’єра Юрій Єхануров, мовляв, не український націоналіст, а бурят, котрий народився в Росії. Взагалі більшість московських політиків уважають, що Юрій Єхануров здатний покращити російсько-українські відносини.

А от перший віце-спікер російської Думи Любов Сліска переконана, що Юлія Тимошенко сама ініціювала урядову кризу, аби здобути додатковий політичний капітал напередодні майбутніх парламентським виборів.”

На майбутнє Юлії Тимошенко німецькі експерти дивляться з оптимізмом і вважають, що вона цілком здатна очолити опозицію, якої в Україні нині не вистачає:

Позитивним може бути те, що Юлія Тимошенко стане демократичною опозицією. Якщо так буде, то це, справді було б дуже позитивним розвитком. Але постає питання – які ж політичні сили залишаться тоді з Ющенком?"

Польські політики і коментатори порівнюють ситуацію в Україні з тією, яка мала місце у Польщі 15 років тому. Розповідає кореспондент „Німецької хвилі” у Польщі Володимир Прядко:

”Адам Ебергардт з польського Інституту міжнародних справ уважає, що конфлікти у владних структурах - це елемент формування політичної системи в Україні. На його думку, з народного руху, початок якому поклала „помаранчева революція”, нині формуються конкретні партії. Ебергардт порівняв цей процес із ситуацією 1989-го року в Польщі:

“Тяжко було собі уявити, щоб група, яка прийшла до влади на хвилі революції, до якої входили і сили правих партій, і ринкової партії, і соціальної партії, і звичайні соціалісти - щоб усе це узгоджувалося. Тим паче, що існують політичні амбіції окремих політиків і за цим також стоять великі економічні інтереси”.

За словами представника Інституту міжнародних справ, політичні конфлікти триватимуть аж до парламентських виборів. На думку ж директора Центру східних досліджень Яцека Ціхоцького, нинішня політична ситуація в Україні може пришвидшити створення нової політичної сцени: щоб після наступних парламентських виборів, Верховна Рада стала би справжнім представництвом народу.”

Тетяна Карпенко