Чому черговий етап приватизації в Україні опинився під загрозою зриву | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.08.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чому черговий етап приватизації в Україні опинився під загрозою зриву

Призначена на серпень приватизація державних часток акцій восьми обленерго опинилася під загрозою. Торги по одній із них вже скасовані, інші - під питанням. DW з'ясовувала, хто зацікавлений у зриві аукціонів.

Лінії електропередач в Україні

Продаж державних часток акцій восьми обленерго опинився під загрозою зриву. Один аукціон вже скасували

Запланований на вівторок, 15 серпня, аукціон із продажу 25 відсотків акцій "Одесаобленерго" скасований. Щодо причин цього є щонайменше дві версії. За повідомленнями Української біржі, це сталося через відсутність заявок на участь у торгах. Проте минулої п'ятниці член Центрального комітету Федерації незалежних профспілок України Сергій Павленко заявив, що керівництво Фонду державного майна України (ФДМУ) скасувало продаж часток акцій двох обленерго на вимогу багатолюдної акції протесту цієї профспілки.

Приватизація - умова фінансової стабільності

У липні ФДМУ оголосив про намір продати по 25 відсотків восьми обласних енергорозподільчих та енергогенеруючих українських компаній. Встановлена стартова ціна "Одесаобленерго" склала 631,3 мільйона гривень. Стартова ціна решти пакетів акцій коливається в межах від 143 мільйонів до 759 мільйонів гривень.

Продаж цих об'єктів - перший після трьох років перерви. Відновлення приватизації є однією з умов кредитування України Міжнародним валютним фондом. Окрім того, у серпні очікується візит до України міністра енергетики США Ріка Перрі. Анонсуючи його, український президент Петро Порошенко заявив, що "успіх перших продажів може відкрити Україні шлях до великих інвестицій, а також до стабільної фінансової підтримки з боку Заходу".

Дивитись відео 02:31

Ці 7 рішень зруйнували економіку України

Кому і що вигідно

Домігшись скасування продажу "Одесаобленерго", лідери профспілки пообіцяли й далі тиснути на ФДМУ, щоби не допустити продажу акцій решти підприємств. "Олігархи підвищують тарифи на власний розсуд, роздавати за безцінок обленерго - це не реформи. Ми вимагаємо, крім скасування розпродажу, встановлення справедливих тарифів на електроенергію", - заявив співорганізатор акції протесту, депутат Київради від ВО "Свобода" Петро Кузик.

Але експерти вважають такі аргументи спекулятивними. Адже приватизація енергорозподільчих та енергогенеруючих компаній триває від 1990-х років. Ці підприємства вже давно перейшли під фактичний контроль приватних структур. І саме їм продаж решток державних пакетів акцій може бути геть не вигідною, зазначають аналітики. "Якщо зайде іноземний інвестор, то будуть зовсім інші відносини, а не так, як зараз, коли олігархи можуть контролювати через державу ці підприємства повністю", - переконаний експерт Центру соціальних технологій "Соціополіс" Ярослав Макітра.

Керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній також вважає, що найбільш зацікавлені у зриві приватизаційних аукціонів "ті, хто вже володіє 75, часом 60 відсотками акцій". Від часів президентства Віктора Януковича чи не найбільша частка української енергетики стала частиною бізнес-імперії донецького мільярдера Ріната Ахметова. Загородній не виключив, що Ахметов може бути зацікавлений у купівлі пакетів акцій "Київенерго" як найбільш ласого об'єкту, а також "Західенерго", яка є мостом для експорту електроенергії до Європи.

Рінату Ахметову належить велика частка української енергетики

Рінату Ахметову належить велика частка української енергетики

Потенційні покупці

Серед інших найбільших власників енергокомпаній України експерти називають і інших олігархів: дніпровського мільярдера Ігоря Коломойського, а також росіян Костянтина Григоришина, Олександра Бабакова, Михайла Воєводіна і Євгена Гінера. В аукціоні з підвищенням ціни може взяти участь будь-яка юридична або фізична особа, але допуск російських підприємців до участі в подальшій приватизації обмежений. На вимогу парламентської фракції "Народний фронт" в умовах конкурсу була прописана заборона на участь в аукціонах "тих, хто внесений у санкційні списки через російську агресією проти України, а також компаній з держави-агресора".

При цьому голова Бюро комплексного аналізу та прогнозування Сергій Дяченко не виключив, що російські олігархи намагатимуться брати участь у приватизації через пов'язані з ними українські компанії. Так, Олександр Бабаков, який є депутатом Держдуми Росії, голосував за анексію Криму, обіймає посаду спецпредставника президента Росії зі зв'язків зі співвітчизниками і значиться у санкційних списках ЄС, за даними оглядачів, все одно продовжує робити бізнес в Україні через місцеві компанії, які ЗМІ пов'язують з його особою.

Страждатиме бюджет

Крім політичних ризиків продажу державних часток енергокомпаній є і суто економічні. Адже нинішнім приватним господарям ці частки не дуже потрібні, бо вони й так є мажоритарними власниками, вважають експерти. "Більшість європейських інвесторів такими пакетами зазвичай не цікавляться. А якщо цікавляться, то це має бути 50 відсотків плюс одна акція або більше. Тому їх куплять хіба що ті, хто володіє на сьогоднішній день 75 відсотками акцій, або хтось, хто має якісь відносини з власниками акцій чи важелі впливу на них", - спрогнозував енергоексперт Андрій Герус.

Аналітик вважає, що нинішні проблеми з приватизацією державних часток акцій ніяк не відобразяться на гаманцях українців. "Це пакети акцій, які не впливають на керування компаніями. По-друге, тарифи у нас встановлює регулятор - Нацкомісія у сфері енергетики, голову якої призначає президент", - сказав Герус. Водночас він зазначив, що зрив приватизації енергокомпаній негативно вплине на  надходження до бюджету. Адже в ньому заплановані доходи від продажу державного майні на суму 18 мільярдів гривень.

Дивитись відео 02:35

Велика приватизація в Україні відкладається

DW.COM

Аудіо й відео до теми