1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чому у Києві раптово спалахують історичні будинки?

У Києві волонтери знайшли більше двохсот занедбаних історичних будинків, які роками ніхто не реставрує. Іноді вони раптово спалахують. DW намагалася з'ясувати, чому це стається та кому це вигідно.

Колишня будівля Центрального гастроному - не єдина, яка раптово зайнялася в Києві

Будівля колишнього Центрального гастроному в Києві раптово зайнялася 20 червня

Пожежа у будівлі колишнього Центрального гастроному на Хрещатику в Києві, який є пам'яткою архітектури, що сталася у вівторок, 20 червня, спричинила дискусію серед киян про збереження історичних будівель у столиці. Поки поліція розслідує причини інциденту, активісти, які відстоюють збереження історичного центру Києва, не сумніваються, що колишній гастроном загорівся не просто так.

Показовий приклад

"Впевнена: це підпал! Те, що не вдалося зруйнувати німцям (нацистському режимові. - Ред.) та більшовикам, зараз знищують сучасні варвари-окупанти Києва", - написала на своїй сторінці у соцмережі Facebook екс-депутатка Київради, активістка Олена Терещенко-Єскіна. Будинок Центрального гастроному є найстарішим із тих, що досі стоять на Хрещатику. Він збудований у 1874 році як готель "Кане" - одне з культових місць для киян того часу. За радянських часів у будинку відкрили гастроном, який припинив роботу лише в 2004 році - начебто через реконструкцію. У 2008 році Київрада прийняла рішення про продаж земельної ділянки, на якій розташована будівля. Землю купило ТОВ "АБ Інвестиції та розвиток". Компанія  хотіла реставрувати будівлю, але не за історичним, а за власним проектом. "Від об'єкту планувалося залишити лише фасадні стіни й уписати в них майбутній багатоповерховий офісний центр з двома підземними паркінгами. Ми довго блокували протиправну реконструкцію цієї пам'ятки", - обурюється Терещенко-Єскіна. Саме відкриття шляху до сумнівної реконструкції і було метою підпалу, переконана активістка.

Поширена практика

Така схема "легалізації" будівництва нових офісів чи торговельних центрів у історичній частині Києва є поширеною, каже член колегії Товариства охорони пам'яток історії та культурної спадщини України Ірина Нікіфорова. "Такі схеми знищення будинків-пам'яток архітектури відпрацьовані роками. Будівлю за копійки купують у власність, а потім всілякими шляхами доводять до руйнації: чи довгий час нічого взагалі не реставрують, воно саме руйнується, чи влаштовують підпали, аби пришвидшити руйнацію", - каже Нікіфорова. Вона стверджує, що така схема зокрема була задіяна для руйнації будинку на вулиці Алли Тарасової, 4, де згорів закинутий будинок, побудований в 1906 році, чи в садибі Мурашка (на вулиці Мала Житомирська в центрі Києва. - Ред.), пам'ятці архітектури, де нові приватні власники планували збудувати готель. Там уже було кілька підпалів.

Часом власники просто чекають руйнування історичної будівлі, яка їм заважає

Часом власники земельних ділянок чекають, поки пам'ятки архітектури зруйнуються самі, кажуть активісти

Історик-архітекторка Катерина Липа вказує на те, що історична цінність будинків-пам'яток нових власників здебільшого не цікавить. Більш цінною для них є земля в центрі Києва, тому запевнення з їхнього боку, що реставраційні роботи, мовляв, будуть проведенні після передачі їм у власність, є звичайним окозамилюванням. "Значно дешевше звести нове, аніж реставрувати. Бо треба ліцензоване проектне бюро, будувати має лише ліцензована будівельно-реставраційна фірма. А це все надзвичайно здорожує проект, тому й підпалюють", - пояснює Липа.

У пошуках власника

Іншим способом маніпуляцій з історичними будівлями юристи називають відсутність інформації про майнові права в офіційних реєстрах. Більшість таких будинків передавалися у власність у 1990-х роках, тому інформацію про власників нерухомості важко знайти в реєстрах. Іноді інформації про власників  історичних будинків немає ні у Бюро технічної інвентаризації, ні у мін'юсті.  А отже "нічийний" будинок  зацікавлені особи за шахрайськими схемами легалізації документів через нотаріусів  беруть у власність, всілякими способами доводять до руйнації і землю під уже колишнім будинком перепродають. У Київській міськадміністрації не було повної інформації про власників проданих пам'яток архітектури до того, поки у 2016 році під час спроби розібрати історичний будинок на вулиці Богдана Хмельницького, не обвалилися стіни, під уламками яких загинули люди. Тоді мер Києва Віталій Кличко дав доручення провести інвентаризацію пам'яток архітектури та встановити їхніх власників. Процес триває вже більше року. "В багатьох випадках власників або не вдається знайти, або він (чи вона. - Ред.) не надає доступу до будинку і відповідної документації", - повідомили DW  у прес-службі куратора інвентаризації, заступника мера Києва Петра Пантелеєва.

Бездіяльність влади

Журналісти видання "Доступ до правди" вирішили допомогти чиновникам. "Ми через відкриті публічні дані всіх знайшли - здебільшого це юридичні або фізичні особи. Було проблемно з компаніями, які зареєстровані в офшорах, хоча через учасників ринку елітної нерухомості ми їх усіх встановили. Але на це влада не відреагувала", - розповіла редакторка видання Леся Ганжа.

Представниця громадської організації "Андріївсько-пейзажна ініціатива" Ірина Невмержицька вказує на те, що в законі України "Про охорону культурної спадщини" прописаний механізм, як змусити власника виконати своє зобов'язання реставрувати історичну пам'ятку, зокрема підписавши з ним охоронний договір. Натомість міська влада ігнорує це. "Біда в бездіяльності. Абсолютно відсутнє бажання чиновників щось робити. Трапляється якась надзвичайна ситуація - обвалилася чи згоріла пам'ятка, - всі починають запевняти, що вирішать проблему. Але цього запалу вистачає рівно на два тижні. Потім усе забувається", - наголошує Невмержицька. Вона вказує, що в Кримінальному кодексі України існує стаття "доведення історичної пам'ятки до знищення", однак кількість кримінальних проваджень за цією статтею, за словами адвоката, є "плачевною" через бездіяльність поліції та органів прокуратури.

Будинок зі зміями - лише один із понад 200 занедбаних пам'яток архітектури в Києві

"Будинок зі зміями" - лише один приклад занедбаної історичної пам'ятки в Києві. Усього активісти нарахували таких понад 200

Запит суспільства

Тож активісти намагаються боротися за збереження історичних будинків всіма доступними методами  - привертають увагу киян до проблеми на публічних акціях, пишуть петиції, через судові позови намагаються повернути пам'ятки у комунальну власність, навіть розробляють власні реєстри пам'яток Києва, альтернативні офіційним. Координатор екскурсійного бюро "Захоплюючий Київ" Арсеній Фінберг разом з іншими волонтерами створив сайт "Звід пам'яток та історії та культури", куди внесли більше 2,5 тисячі архітектурних пам'яток Києва з фото та історичними довідками про кожен об'єкт. "Ми виявили, що в Києві у стані руйнації зараз перебуває більш ніж 200 пам'яток. Сотня історичних будівель повністю знищена за останні двадцять років", - розповів Фінберг. Проблема занепаду історичних будівель надзвичайно хвилює киян. Електронна петиція до КМДА Арсенія Фінберга із закликом запобігти знищенню історичних пам'яток у Києві одна з перших набрала більше десяти тисяч підписів. У ній активіст вимагав створити єдиний реєстр історичних пам'яток та пам'яток архітектури української столиці, дослідити всі схеми, через які руйнували такі будівлі в минулі роки, і закрити таку можливість в майбутньому за допомогою закону. Натомість ні першої, ні другої вимоги петиції київська влада не виконала.

DW.COM