1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чому Кишинів віддаляється від Москви та до чого тут ЄС

Молдовські чиновники не їздять до Москви, російських політологів та журналістів не пускають у Молдову. Що відбувається в відносинах двох країн? Та чи пов'язано це якось із євроінтеграцією?

Ігор Додон і Володимир Путін

Президент Молдови Ігор Додон під час візиту до президента РФ Володимира Путіна. Москва, січень 2017 року

Молдова дедалі більше віддаляється від Росії. Ані члени молдовського уряду, ані парламентарі з правлячої в Кишиневі демократичної більшості вже більше півроку не відвідують РФ. Постійне бюро парламенту постановило не фінансувати поїздку в Москву молдовської делегації для участі в першому за останні кілька років засіданні міжпарламентської групи співпраці. Туди 12 грудня вирушили тільки опозиційні соціалісти на чолі з головою партії, екс-прем'єр-міністеркою країни Зінаїдою Гречаною. DW за допомогою експертів спробувала з'ясувати, що відбувається в молдовсько-російських відносинах.

Заборона на виїзд з Молдови

У молдовському парламенті група співпраці з Росією найчисленніша - 56 осіб. Але до Москви вирушили тільки 11 представників опозиційної фракції соціалістів коштом своєї політсили - партії президента країни Ігоря Додона. Як пояснив в інтерв'ю DW генеральний секретар партії соціалістів, депутат Влад Батринча: "Ми зверталися і до інших фракцій, в тому числі до комуністів, із пропозицією взяти участь в засіданні міжпарламентської групи співпраці, але всі відмовилися". Рішення не фінансувати з бюджету поїздку групи депутатів до Москви було ухвалено постійним бюро парламенту 25 листопада. Як сказано в поширеному прес-релізі, народні обранці, які бажають поїхати туди, "не зможуть представляти парламент Республіки Молдова".

Ще на початку березня 2017 року депутати правлячої більшості й молдовські чиновники-високопосадовці відмовилися від будь-яких поїздок в Російську Федерацію. Приводом для такого рішення, йдеться в документі, стали зловживання з боку російських спецслужб, котрі "неправомірно допитували і обшукували" молдовських чиновників, депутатів, дипломатів, які в'їжджали в РФ, а також намагалися ініціювати міжнародний моніторинг за однією із осіб молдовської політеліти. Хоча в документі не згадувалося прізвище, мова йде про лідера Демпартії, олігарха Влада Плахотнюка, якого молдовські ЗМІ та громадянське суспільство звинувачують в узурпації влади в країні.

Не пускають у Кишинів

Кишинівський аеропорт

Кишинівський аеропорт

Як повідомили DW на умовах анонімності джерела в кишинівському аеропорту, "навіть якщо чиновнику чи дипломату потрібно вилетіти кудись транзитом дуже терміново і немає квитків на інші рейси, крім московських, людина відкладає поїздку". Водночас прикордонна поліція не пропускає на територію Молдови російських політологів, журналістів і навіть артистів. Подібних випадків вже назбиралося десятки.

Наприкінці вересня, приміром, в Кишинів не пропустили російську журналістку Дарину Асламову, що приїхала для інтерв'ю з президентом Ігорем Додоном. В аеропорту вона представилася громадянкою Хорватії і розмовляла з представниками прикордонної поліції англійською мовою. Її відправили назад до Москви. Як згодом сказали прикордонники журналістам, "вона не змогла пояснити мету візиту".

Таку саму причину наводили, коли в кінці жовтня не випустили з кишинівського аеропорту російського політичного аналітика, відомого економіста Михайла Делягіна, який летів в Молдову для участі в конференції, присвяченій 100-річчю жовтневої революції. Форум був організований Партією комуністів Молдови. Під час проходження паспортного контролю науковцю повідомили, що він є "небажаним елементом" для Молдови.

DW.COM

Але найгучніший скандал стався на початку серпня, колив Молдові оголосили персоною нон грата російського віце-прем'єра, тодішнього спецпредставника президента РФ щодо Придністров'я Дмитра Рогозіна. 28 липня пасажирський літак з чиновником на борту, що летів з Москви до Кишинева, не пропустила через свій повітряний простір Румунія.

Логіка влади

Логіка влади зрозуміла, вважає політичний аналітик Віктор Гуреу. "Ми спостерігаємо протистояння між Молдовою і Росією, і перший крок до нього зробила Москва, досить згадати, як в 2014-2016 роках російські спецслужби допитували і принижували наших чиновників, які прилітають до Росії", - переконаний експерт. З його точки зору, "таке ставлення було пов'язано з розслідуванням "Ландромату" та атак на банківську систему Молдови. Люди, яким ці розслідування невигідні, перебували в Москві". "Ландромат", або "молдовська схема" з відмивання грошей, у якій брали участь російські, молдовські й латвійські банки, діяла протягом кількох років. Вперше про неї стало відомо в 2014 році.

"Заборонні заходи є ознакою слабкості, з другого, Росія незаконно тримає свої війська на території республіки, - нагадує в інтерв'ю DW політичний аналітик Оазу Нантой. - Ось виведіть свої війська, і ми будемо дружити, обмінюватися делегаціями тощо. Це стосується і трансляції російських телепрограм". 7 грудня молдовський парламент ухвалив у двох читаннях закон, що забороняє трансляцію на території країни політичних і військових телепрограм з країн, що не підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Росія підписала документ у 2006 році, але досі його не ратифікувала.

Євроінтеграція Молдови

Контакти Молдови і НАТО викликають в Москві роздратування

Контакти Молдови і НАТО викликають в Москві роздратування

Однак таку точку зору поділяють далеко не всі. На думку голови Асамблеї народів Молдови - неурядової організації, що підтримує тісні стосунки з Асамблеєю народів Росії в рамках євроазійських інтеграційних процесів - Ольги Гончарової, все, що відбувається між Молдовою і Росією, "погано з точки зору політики будь-якої держави". Як пояснила експертка в інтерв'ю DW, "те, що відбувається щодо РФ, нерозумно, адже маленька Молдова не може ігнорувати такого серйозного геополітичного гравця, як Росія. Відносини з нею мають розвиватися на дружніх засадах, як і з іншими країнами". "Але для молдовської політики завжди було характерно метання з боку в бік, то на Схід, то на Захід, без напівтонів", - виснувала Гончарова.

11 грудня Конституційний суд Молдови визнав правомірним внесення в основний закон країни пункту про європейську інтеграцію як стратегічний напрямок розвитку. "Теоретично РФ не висуває особливих претензій щодо зближення республіки з ЄС, її більше хвилюють взаємини Молдови з НАТО, але якщо подивитися глибше, то з 2009 року Росія сприймає проект "Східного партнерства" (Євросоюзу. - Ред.) як ворожий і часто ставить знак рівності між євроатлантичною інтеграцією і євроінтеграцією", - поділився своєю точкою зору з DW політичний аналітик Корнел Чуря. Тож, вважає експерт, рішення молдовського КС "їм не сподобається, але навряд чи воно буде публічно розкритиковано офіційно".

DW.COM