Чого чекати від місцевих референдумів із новим законом? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чого чекати від місцевих референдумів із новим законом?

Новий закон «Про місцевий референдум» стане важливим кроком на шляху до демократизації суспільства. Проте він може стати підґрунтям і для порушення питань, що розколюють Україну – статусу російської мови та ОУН-УПА.

default

Пряма демократія несе не лише користь, але й ризики, попереджають експерти

Якщо український парламент остаточно ухвалить урядовий законопроект, який вже пройшов перше читання, для проведення місцевого референдуму непотрібна буде воля місцевої влади. Згідно з законопроектом, ініціаторам достатньо буде лише зареєструвати у територіальній виборчій комісії підписи десяти відсотків місцевого населення. У разі прийняття закону, громадяни зможуть ініціювати, в тому числі, й референдуми щодо висловлення недовіри місцевій владі. Нині це, де-факто, неможливо через те, що призначає волевиявлення сама ж влада, каже голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Демократичним шляхом

«Сам факт прийняття закону буде серйозним кроком вперед. Попередній закон уже морально застарів та багато в чому десонував із Конституцією України», - сказав політолог у бесіді з Deutsche Welle. Подібної думки дотримується і екс-міністр юстиції, президент Інституту правової політики Микола Оніщук. За його словами, переважна частина колишніх референдумів стосувалася питань адмінустрою та надзвичайно мало – життя громад, зокрема будівництва інфраструктури, покращення добробуту тощо. «В силу історичної спадковості в Україні повнота влади належить місцевим радам. Досвід показує, що вони швидко корпоративізуються і втрачають зв’язок з громадами. Саме тому важливо, аби багато питань вирішувалися через пряме волевиявлення», - каже Оніщук.

Проте механізм застосування будь-якого закону, яким би ідеальним він не був, може девальвувати його цінність, застерігає Микола Оніщук, і зазначає, що референдуми теоретично зможуть використовуватися владою у політичних цілях. Натомість Фесенко переконаний: «Влада свої проблеми може вирішити і без референдумів».

«Розкольницький» козир

Єдине, чого можна остерігатися у разі набрання чинності новим законом, так це чергового порушення питань, що розколюють українське суспільство. Зокрема статусу російської мови чи історичної оцінки діяльності ОУН-УПА.

«Хоч статус російської був закріплений багатьма органами місцевого самоврядування, рівень громадського волевиявлення може бути використаний як козир на користь необхідності підвищення статусу російської мови на загальнодержавному рівні, зокрема як привід повернутися до обговорення нової редакції закону «Про мови», - каже Володимир Фесенко. Натомість в цілому прийняття закону стало б добрим сигналом з боку української влади для Заходу, адже він уособлює собою цілком демократичний шлях, переконані експерти.

Автор: Данило Білик
Редактор: Євген Тейзе