Чи розколюють протести турецьке суспільство? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 18.06.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи розколюють протести турецьке суспільство?

Для прем'єра Ердогана демонстранти - мов скалка в оці. Жорсткими заявами він хоче змусити їх замовкнути та згуртовує своїх прихильників. У Туреччині заговорили про розкол суспільства.

Уже третій тиждень Стамбул - серцевина протестного руху. В парку Гезі протестують студенти, школярі, інтелігенція - одним словом той прошарок населення, який орієнтується на Захід і вважаєть себе двигуном протестного руху. Відколи поліція почала насильницьки "заспокоювати" демонстрантів, їхній гнів перекинувся на авторитарний стиль правління прем'єр-міністра Реджепа Таїпа Ердогана.

Його промови та заяви - причина того, чому в соцмережах та на стінах багатьох будівель у центрі Стамбула з'явилися графіті зі словами "громадянська війна". Попри заклик Ердогана облишити парк Гезі, на вихідних демонстранти вирішили продовжувати акції. Тим часом правляча Партія справедливості й розвитку організовує мітинги на підтримку прем'єра. У багатьох з'явилося враження, що Ердоган хоче розколоти суспільство між ісламським консерватизмом та прозахідними настроями.

Лінії поділу ви не побачите

Мирні протести в парку Гезі

Мирні протести в парку Гезі

Неподалік від парку Гезі мешкають чимало прибічників ісламсько-консервативної партії Едогана. Звична картина в районі Зейтинбурну - жінки в паранджі й чоловіки з чотками. Тут неохоче розповідають про свої політичні вподобання.

"Ердоган - найкращий. Ми не можемо уявити нікого іншого", - засоромившись і опустивши голову, каже DWодна з жінок. Від подальшої розмови вона уникає, зауваживши, що їй більше нема чого сказати. "Коли йдеться про політику, я нічого не говорю", - відказує один із чоловіків.

Попри підкреслену стриманість мешканців цього району, відкритий прихильник правлячої партії Окан Йоздемір не бачить розколу в суспільстві. "Якщо озирнутися, жодної лінії розколу не побачиш", - каже 28-річний чоловік у розмові з DW. На його думку, це ідея-фікс, яку розповсюджують мас-медії.

Розкол як стратегія

Ердоган вимагає припинити опір

Ердоган вимагає припинити опір

Впродовж минулих двох тижнів Ердоган фактично не прагнув порозуміння з протестувальниками і назвав їх "потолоччю". За словами політика, протестний рух в усій країні організували "екстремісти". Прем'єр-міністр погрожував їм кримінальними наслідками, натомість своїх прибічників оцінював позитивно. "В останні дні ви поводилися гідно і показали здоровий глузд. У ваших руках немає сковорідок та каструль", - сказав очільник уряду перед тисячами своїх прихильників на мітингу в аеропорту Стамбула. Лункі удари в каструлі на вулицях та на балконах стали символом протестів у всій Туреччині.

Симпатики Ердогана голосно відповідали йому релігійними закликами на кшталт "Аллах Акбар" та бойовими криками "Дозволь нам піти і знищити протести на площі Таксим". Політик неодноразово звертався до релігійних почуттів своїх прихильників. За його словами, під час одного з мусульманських свят демонстрантам роздавали алкоголь. А деяким жінкам, мовляв, зривали з голови хустки.

"Саме це стало його стратегією від початку - зобразити протести як війну культур. Війну між релігійними мусульманами і грішниками", - коментує соціолог і політолог Язар Аданалі. Ердоган робить релігію інструментом, закидаючи протестувальникам, що ті не поважають релігійні символи, розповів фахівець у розмові з DW. "Але це зовсім не так. Демонстранти - це багатошарова група", - наголошує науковець. На його думку, уряд намагається узагальнити окремі інциденти і представити їх як типові для всієї маси, а демонстрантів - як антирелігійний і антимусульманський рух. Однак "протести не оминули жодної соціальної верстви", - переконаний фахівець.

"Усі ми в одному човні"

Жінка в червоному - одна з ікон мирного протестного руху

Жінка в червоному - одна з "ікон" мирного протестного руху

Єдність важлива для країни, наголошує 42-річний Тургай Гюльзен, власник одного з ресторанів у стамбульському районі Зейтинбурну. "Усіх, хто живе в цій країні, я вважаю братами", - каже прихильник правлячої партії в розмові з DW. На його думку, всі сидять в одному човні, а якщо човен перекинеться, то й постраждають усі. Протестувальників чоловік критикує за майнові збитки. "Навіщо вони спалюють автобуси і банкомати? За все це сплачено з наших податків", - зауважує він. На думку Гюльзена, співвітчизники мають право протестувати, але не бешкетувати і не псувати майно.

Чоловік підтримує Ердогана перш за все за його "корінну харизму" та економічні успіхи. Власник ресторану живе у Стамбулі тридцять років і пам'ятає, як тут ще були проблеми з водопостачанням. "Тоді нас було десять мільйонів і ми мали проблеми з водою. Тепер живуть майже двадцять мільйонів без таких проблем".

Демократію в своїй країні Гюльзен не вважає зразковою, але, на його думку, ніде в світі зразкової не знайти. Втручання уряду у приватне життя, яке засуджують протестувальники, чоловік теж називає помилковим. "Хто хоче, хай носить хустку, а хто хоче - міні-спідницю", - каже віруючий мусульманин.

Протести призводять до єдності

До парку Гезі прийшли люди, які вже років десять не збиралися, каже 26-річна активістка Целіха Осак. "Люди тут не думають, що вони роз'єднані. Проте Ердоган намагається їх роз'єднати. Єдиний провокатор у цій країні - Ердоган", - вважає жінка. Віруючі люди в епіцентрі протестів теж бажані, наголошує вона й каже: "Ласкаво просимо кожного". Її однодумець Їлмаз теж вважає, що в суспільстві нема жодного розколу. "Ми всі однакові", - додає 33-річний чоловік. Мовляв, ненависті чи злості тут усе ще не відчуваєш.

DW.COM

Також за темою