1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Чи охолодить G-8 близькосхідний конфлікт?

Центральною міжнародною темою залишається загострення конфлікту на Близькому Сході, де Ізраїль веде бойові дії проти екстремістського угруповання „Хезболла” у Лівані.

Німецька газета Darmstädter Echo пише:

Ізраїль веде війну в Лівані, але не з Ліваном. Ворогами є „Хезболла”, Сирія та Іран. Зважаючи на жертви серед цивільного населення, можна звинувачувати ізраїльський уряд у занадто жорстких діях у секторі Газа та Лівані. Але тоді треба ставити питання: а які є альтернативи? Що робити з ракетними обстрілами ізраїльських територій? – запитує Darmstädter Echo.

Тему продовжує видання Mitteldeutsche Zeitung з міста Галле:

Голова ізраїльського уряду Ехуд Ольмерт, очевидно, усвідомлює політичні наслідки своїїх рішень. Близькосхідний конфлікт не можна вирішити військовими засобами. Цей висновок не новий, але від того він не стає менш актуальним. Але в ізраїльській політиці бракує альтернативних поглядів. Хто погоджується грати за правилами радикальних сил, втрачає можливість впливати на ситуацію. Ізраїль зараз - єдина демократична країна в регіоні, яка може ініціювати політичне, справедливе та тривале вирішення близькосхідного конфлікту. Ехуд Ольмерт повинен спробувати це зробити, хоча б заради свого народу. Але й зрештою заради всього світу, - читаємо на сторінках Mitteldeutsche Zeitung.

Швейцарська газета Tages-Anzeiger з Цюриха критикує позицію Заходу в близькосхідному конфлікті. Газета звертається також до іншої події світового значення – саміту „великої вісімки” у Санкт-Петербурзі:

Відмовившись від переговорів з палестинським урядом „Хамасу”, ЄС і в першу чергу США прямо таки запросили Іран підтримати палестинців. Ще гірше – безкомпромісне ставлення Заходу призвело до зближення бойовиків „Хамасу” та „Хезболли”. Гучні заяви, на кшталт висловлювань німецького канцлера Анґели Меркель, яка поклала всю провину на палестинців, мало допомагають. Краще б Меркель та її колеги на саміті „великої вісімки” в Санкт-Петербурзі переконала президента США нарешті відмовитися від односторонньої позиції у близькосхідному питанні. І наприклад, посприяли обміну полоненими. Потім ізраїльські війська могли б повернутися у свої казарми, уряд „Хамасу” у свої офіси, а „Хезболла” у свої табори, - пропонує Tages-Anzeiger.

Італійська газета Corriere della Sera ставить запитання, на які, втім, не дає відповідей:

Що сталося б, якби Ізраїль надумав атакувати Дамаск? ... Чи справді можна сподіватися, що „велика вісімка” охолодить гарячі голови на Близькому Сході? Чи зможе саміт заспокоїти світові ринки та посприяти зниженню світових цін на нафту? – запитує Corriere della Sera.

Ліволіберальна британська газета The Guardian пише:

Головне – це дипломатично-політичний ефект бомбардувань. Важко собі уявити, що Ізраїль справді вірить у можливість відкритого протистояння між слабким урядом Лівану й потужним угрупованням „Хезболла”... Ізраїль розраховує на те, що міжнародна спільнота сприятиме реалізації резолюції ООН про роззброєння „Хезболли” і розташування на півдні країни ліванського війська, - припускає The Guardian.

Консервативне видання Daily Telegraph з Лондона пише про роль Росії:

Після шести років правління президент Росії Путін, мабуть, думає, що виконання поставлених ним 1999 року цілей – повернення національної величі – просувається добре. Але такий ренесанс робить з Росії непростого партнера для решти „вісімки” – США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії та Японії. Москва відхиляє санкції проти Ірану та КНДР, хоча поява ядерних держав на її східних та південних кордонах не відповідає її довгостроковим інтересам, - пише Daily Telegraph.

Німецька газета Lübecker Nachrichten на цю ж тему зауважує:

Росія вперше головує у „великій вісімці” й це не єдина ознака того, що ця країна на шляху до світової держави. Ані США, ані країни „великої сімки”, ані тим більше ООН сьогодні не можуть вирішувати долю світу, не беручи до увагу думку росіян, яких інколи дуже складно зрозуміти. Не можна без Росії поставити на місце Іран чи Північну Корею, встановити мир у Конго чи вгамувати конфлікт на Близькому Сході. Можна сказати й так: США втратили довіру як так званий „світовий жандарм”. Тому в країнах „третього світу” зростає вплив Москви, - вважає Lübecker Nachrichten.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко