Чи має опозиція ″план Б″? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.12.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чи має опозиція "план Б"?

Опозиція дала владі дві доби на роздуми, аби та виконала умови ультиматуму. Який "план Б" має опозиція на випадок, якщо цього не станеться, дізнавався кореспондент DW.

Тривалість вуличних протестів у Києві тепер цілком залежить від влади, сказав DW депутат Верховної Ради від партії "УДАР", член Штабу національного спротиву Ростислав Павленко. Він нагадав, що опозиція очікує виконання трьох передумов для початку діалогу про перезавантаження влади шляхом дострокових виборів. А саме: звільнення всіх заарештованих під час протестних акцій, покарання винних за побиття міліцією маніфестантів та відставка уряду Азарова, який покривав цей кривавий злочин.

Павленко вважає, що у влади є два дні до прибуття делегації ЄС, щоби ухвалити якесь рішення. "Дуже сподіваємося, що в середу питання зрушить з мертвої точки. Якщо ні, то продовжимо мирний громадянський тиск до вирішення ситуації в цивілізований спосіб", - сказав депутат. Для цього, за його словами, в арсеналі опозиції є багато форм мирного тиску. "Вони відомі і в Україні, і були застосовані в інших європейських країнах. Ми добре вчимося і будемо ці методи застосовувати. Але, я підкреслюю, всі вони будуть виключно мирними", - додав Павленко.

Ще один представник Штабу національного спротиву, екс-міністр МВС України Юрій Луценко на запитання DW спростував припущення про те, що опозиції бракує активності. "Опозиція діє і своїми діями демонструє, що цей уряд не відповідає сучасним політичним реаліям. Тому ми його заблокували", - сказав Луценко. За його словами, пересічні працівники Кабміну зможуть заходити до споруди і виконувати свої обов'язки. "Натомість керівництво вже відчуває, що воно не може ігнорувати ситуацію. І такий тиск буде щодня нарощуватися", - зазначив політик. Він не виключив, що згодом опозиція розширить список заблокованих адмінбудівель.

Юрій Луценко на Майдані в ніч на понеділок, 9 грудня

Юрій Луценко на Майдані в ніч на понеділок, 9 грудня

Допомога Заходу

Луценко впевнений, що пришвидшенню капітуляції влади міг би посприяти офіційний Брюссель. Політик вважає "дуже важливими" заяви Заходу про те, що угода про асоціацію України з ЄС готова до підписання і буде підписана, щойно Україна буде до цього готова. А також висловлена з боку ЄС готовність Заходу виступити посередником в діалозі між Майданом і владою. "Проте, звичайно, хотілося би, щоби Захід більш активно провадив антикорупційні заходи щодо рахунків та майна українських посадовців, отриманих у незаконний спосіб", - зазначив Луценко.

Водночас директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран в інтерв'ю DW сказав, що українська опозиція й сама здатна примусити владу до поступок, якщо збереже масову підтримку з боку народу та не втратить динаміки розвитку подій. А зробити це опозиції тепер значно легше, ніж за часів Помаранчевої революції, бо сьогодні громадяни налаштовані набагато рішучіше за опозицію. "Блокування органів влади може поширитися не лише на адміністративні будівлі, а й на президентську резиденцію в Межигір'ї", - сказав експерт.

Водночас він упевнений, що нинішні протести вже спричинили "тектонічні зсуви в українському політикумі", які поки що можуть бути неочевидними, але від того не менш важливими. "Олігархи та глави політичних груп переконуються, що Янукович не всесильний, і починають вести переговори з опозицією. Ці процеси підточують нинішній режим ізсередини і можуть зрештою спричинити зміну влади в країні", - зазначив Таран.