Чи змирився Захід з окупацією українських територій? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.11.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи змирився Захід з окупацією українських територій?

Анексія Криму та події на Донбасі стали поворотним моментом для НАТО. Але чи достатньо зробив Альянс та міжнародна спільнота загалом задля розв'язання цього конфлікту?

Александер Гуґ зі СММ ОБСЄ

Александер Гуґ зі СММ ОБСЄ під час роботи у Крутій Балці (фото з архіву)

Події в Україні трирічної давності стали шоком для НАТО: там дуже швидко усвідомили, що не зможуть ефективно дати відсіч у разі гіпотетичної подальшої експансії Росії у західному напрямку. Тож нові політичні та військові рішення стали відповіддю Альянсу на виклики, початок яким було покладено якраз у 2014-му.

Але на ситуацію в Україні ці зміни в НАТО особливо не вплинули: Росія не поступилася анексованим Кримом та не пішла з Донбасу, а міжнародна спільнота, схоже, із цим змирилася. Поки ще ніхто не наважується називати конфлікт "замороженим", але й про прогрес у його вирішенні говорити не доводиться - ситуація лише погіршується.

Заступник голови СММ ОБСЄ в Україні, швейцарець Александер Гуґ (Alexander Hug) усі три роки з початку роботи місії на Донбасі залишався зразком нейтральності. Втім, через постійні смерті цивільних, нехтування сторонами мінськими домовленостями та загрозу життям співробітників СММ ОБСЄ, які нерідко опиняються під прицілом, у його голосі чути дедалі більше ноток роздратування. "Лише упродовж цього року наша місія зафіксувала 330 тисяч порушень перемир'я. Упродовж останніх чотирьох тижнів відбулося помітне зростання кількості обстрілів. Триває і перешкоджання роботі моніторингової місії, включно із насильством або погрозами нашим співробітникам", - констатував Гуґ у розмові з DW. На його думку, основні пункти мінських угод - припинення вогню, відведення озброєнь, розведення сил та розмінування територій - досі не виконані у повному обсязі, бо "сторонам бракує для цього політичної волі".

Дивитись відео 04:15

Гуґ: Конфлікт на Донбасі - не "заморожений" (07.11.2017)

Конфлікту на Донбасі незабаром вже чотири роки і увага світу, каже Гуґ, змістилася та сьогодні прикута до інших кризових точок у світі. Повідомлення зі Сходу України вже давно не займають перші шпальти газет. Це факт, але це ще не означає, що міжнародна спільнота остаточно змирилася зі станом справ - дипломатичні зусилля у форматі "нормандської" четвірки тривають, переконує Гуґ.

Україна потребує допомоги

Віце-прем‘єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе цього тижня перебуває із візитом у Брюсселі. У розмові з DW вона висловила сподівання, що в НАТО ухвалять "політичне рішення" задля посилення співпраці з Києвом. "Це було б дуже корисним", - зазначила вона, додавши, що очікує і виділення додаткових коштів для шістьох фондів, створених НАТО для підтримки України. Цими коштами фінансують, зокрема, реабілітацію поранених солдатів Збройних сил України та розмінування на Донбасі. 

Разом з тим співпрацю Києва з НАТО в інших сферах вона називає "безпрецедентною": це стосується освітніх програм, професійної підготовки держслужбовців, наукових проектів тощо. І хоча президент США Дональд Трамп не поспішає із наданням Україні летальної зброї, Климпуш-Цинцадзе і на вирішення цього питання дивиться з оптимізмом. "Зараз ми ближче, ніж будь-коли, до рішення із надання Україні оборонних озброєнь. Сподіваюсь, що це лише питання часу", - зазначила вона, вказавши на підтримку у Конгресі з боку як представників Республіканської, так і Демократичної партії.

Посол США при НАТО Кей Бейлі Хатчісон натомість більш стримана у своїй оцінці перспектив надання Києву летальної зброї. "Ми не хочемо громадянської війни в Україні", - запевняє вона і відразу переходить до критики дій Кремля. "Росія втручається в українські справи, або навіть гірше. Ми ж, зі свого боку, робимо усе можливе, щоб і не допустити розпалювання громадянської війни, і водночас змусити Росію виконувати мінські угоди та уможливити відновлення українського суверенітету принаймні на Сході України, якщо і не в Криму також".

Дивитись відео 00:36

Постпред США в НАТО: Альянс не в змозі довіряти Росії (08.11.2017)

Повторення грузинського сценарію?

Але окремі оглядачі вважають, що жорстких слів тут замало. "Незалежно від того, які злочини скоює Росія в Україні, від країн ЄС немає ознак готовності посилювати тиск на противагу російській агресії", - вважає заступник голови празького аналітичного центру European Values Якуб Янда. Аналітик додає, що Франція за нового президента Еммануеля Макрона поки не здійснила жодних помітних кроків проти російської агресії, Німеччина зайнята переговорами про створення нової урядової коаліції, Великобританія зосереджена на Brexit, а Польща занурилась у дипломатичні суперечки з європейськими союзниками. Тож, як каже Янда, зараз нікому ефективно покарати Росію за її дії та запобігти погіршенню ситуації на Донбасі.

У свою чергу аналітик лондонського Центру європейських реформ Ян Бонд застерігає від повторення в Україні грузинського сценарію. "Грузія - поза світовою увагою, а це дозволяє росіянам щоразу посувати огорожі вздовж кордону на кілька метрів углиб грузинської території. Таким чином Грузія раз за разом втрачає частину своєї території і ніхто цьому не протидіє", - каже Бонд.

Дивитись відео 42:35

Ексклюзив DW: "Образ ворога повернувся - наскільки небезпечний новий конфлікт між Заходом та Сходом?"

DW.COM

Аудіо й відео до теми