Чи захищають профспілки студентів? | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 14.03.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Чи захищають профспілки студентів?

В Англії або Німеччині студентські профспілки виступають «двигуном» спротиву проти підняття плати за навчання. Українські здебільшого обмежилися видачею проїзних та санаторних путівок.

default

Студенти протестують біля будівлі уряду

Студент філософського факультету Чернівецького університету Федір Устинов членом університетської профспілки ніколи не був і не прагне. Каже, структури це формальні, у яких єдині повноваження розповсюджувати проїзні квитки і видавати путівки в санаторій: «Якщо говорити про профспілки, які існують ще з радянських часів, то вони, як правило, неефективні. Отримуючи зарплатню з бухгалтерії університету, вони є «приростком» до адміністрації вишу, виконуючи її волю».

Іван Шматько, студент-юрист університету Шевченка, з цією тезою погоджується. Причому, на його думку, наявні профспілки працюють не те, щоб на користь студентському самоврядуванню, а часто - супроти нього, заважаючи політично активній молоді: «Офіційні профкоми не просто тихо мовчать, вони частіше за все навіть намагаються заважати, приходити-переконувати, що «нікуди не ходіть, ми все вирішимо». І був колись смішний випадок у будівельному університеті [КІСІ]: на запитання, чому ж не повідомили про підвищення плати за навчання у 2009 році, вони відповіли, що просто не хотіли турбувати студентів перед сесією».

Не ті люди?

Те, що профспілкова система не досконала і не відповідає європейській традиції, голова студентської комісії в університеті Шевченка Юстина Микитюк, не заперечує. Втім, каже, розмови про зарплату членам профспілки з бухгалтерії вишу чи «палки в колеса» активістам не відповідають дійсності, принаймні в її випадку. Проблема ж, за словами Микитюк, починається «з низів», коли через волевиявлення на факультетах до організації потрапляють «не зовсім ті люди»: «Коли студенти не виявляють бажання приходити на ці вибори і вибирають людей, які не знають, чого туди ідуть, це – проблема тих людей, які не прийшли на вибори. Вони самі своїм байдужим ставленням позбавляють себе якихось можливостей. Треба починати зі свідомості студентів: виберіть когось, хто буде працювати, і тоді вам не буде на що скаржитись».


Обмежений вплив

З власного досвіду Юстина каже, що за п’ять років у профспілці допомогла багатьом на факультеті: і тим, хто пропонував культурно-мистецькі заходи організувати, і тим, кого ледь не виселили з гуртожитків. Найяскравішим прикладом налагодженої співпраці з ректоратом вважає відхилення проекту про платні послуги за пропуск занять від 2009-го року. Тоді профкому вдалося переконати адміністрацію вишу у недоцільності нововведення. Разом із тим, важелів впливу на процедуру поселення в гуртожиток першокурсників, відрахування з університету чи викриття викладача у корупції студентські організації не мають, визнає Юстина Микитюк.

Автор: Євгенія Вятчанінова
Редактор: Євген Тейзе