1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Чи загрожує Кельну й Бонну сильний землетрус?

Нещодавні потужні землетруси в Марокко та Ірані знову привернули увагу світу до проблем сейсмічно активних регіонів. Німці в цьому плані почувають себе спокійно: вірогідність землетрусу тут дуже низька. Але все ж таки вона існує. Найбільш сейсмонебезпечною вважається територія в нижній течії Рейну, тобто саме там, де розташована "Німецька хвиля". На нашій планеті існують дві великих сейсмічно активних зони. Одна з них, так звана Тихоокеанська зона, охоплює всю берегову лінію Тихого Океану: від Південної Америки, через усе західноамериканське узбережжя, Алеутські острови, Японію аж до Південного моря й Нової Зеландії. У цих регіонах відбуваються від 80 до 85 відсотків усіх землетрусів. Друга велика сейсмічно активна зона простяглася від Середземного моря через Близький Схід до Гімалайських гір. Там відбуваються приблизно 10-12 відсотків землетрусів на планеті, пояснив Клаус-Ґюнтер Гінцен, сейсмолог і керівник сейсмостанції Бенсберґ, що неподалік Кельна: "Землетруси в обох цих зонах відбуваються на межі великих геологічних плит, що зіштовхуються одна з одною. Це величезна Тихоокеанська плита, найбільша на нашій планеті, яка зіштовхується з іншими, скажімо, Північно- чи Південноамериканською плитами. Там і трясе землю". Однак на планеті є регіони, де землетруси відбуваються в межах однієї плити, тобто там, де нібито все спокійно. Один з таких регіонів знаходиться в Центральній Європі, продовжує сейсмолог Гінцен: "Одна така зона тягнеться з півдня через долину річок Рони й Рейну, а потім у Німеччині особливо у районі верхньорейнської западини, через середню течію Рейну біля Франкфурта-на-Майні й аж до Нідерландів". Проблема полягає в тому, що європейський континент потрапив, так би мовити, "в лещата": на нього тиснуть Італія та Африка, чим пояснюється форма Альпійських гір. Тому на північному заході цього масиву утворилася сейсмонебезпечна тектонічна зона. Гінцен: "У нижній течії Рейну відбувається процес, коли одну плиту нібито розриває зсередини. Аналогічний приклад можна знайти на сході Африки. Там процес, який зараз відбувається тут у Німеччині, просунувся значно далі. Ще один приклад - Червоне море. Але там справа зайшла так далеко, що в розрив у плиті вже зайшло море". Сейсмічна станція Бенсберґ зареєструвала від 1959 року понад дві тисячі землетрусів у північній течії Рейну та навколо неї. Як наголошує її директор Клаус-Ґюнтер Гінцен, зібраних даних недостатньо для прогнозів про масштаб потенційно можливих катастроф, і все ж таки: "Якщо уважно вивчити виміри скидів неподалік Кельна, тобто які з них можуть тріснути від землетрусу, то можна отримати уявлення про силу поштовхів - від 6,5 балів і вище". Руйнування, яких може завдати стихійне лихо, залежать не тільки від сили землетрусу. Окрім так званого "сейсмічного ризику" певну роль відіграє й ступінь уразливості того чи іншого регіону. А це і щільність населення, будівлі, інфраструктура життєзабезпечення, тобто лінії електропередач, водопостачання, промислові об"єкти та структура ґрунту. На відміну від скель, м"які породи інакше реагують на землетрус. Вони впорядковуються по-новому, що спричиняє додаткові поштовхи. Саме така структура ґрунту в Кельні - єдиному німецькому місті з мільйонним населенням, де існує реальна небезпека потужного землетрусу. А якщо трястиме Кельн, поштовхи напевне відчують і в сусідньому Бонні. Науковці поки не можуть передрікати, коли і де станеться землетрус, і якою він буде сили. Але вони можуть зробити прогноз, на підставі якого відповідальні особи вживають необхідних заходів, підсумовує Клаус-Ґюнтер Гінцен, керівник сеймостанції Бенсберґ: "Головне питання сейсмічних прогнозів це - наскільки високою є вірогідність землетрусу певної сили в певному місці. Адже треба довести, до чого треба готуватися. Тому запобіжні заходи в принципі стосуються реалізації планів, зроблених на підставі прогнозів сейсмологів. Ми робимо прогноз, а інженери потім його враховують при зведенні будинків". Гельґе Анне Штельпфлюґ, DW