Чи дійсно криза в Іспанії добігає свого кінця? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 26.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Чи дійсно криза в Іспанії добігає свого кінця?

Після того, як економіка Іспанії роками перебувала в рецесії, цій четвертій за розміром національній економіці Єврозони вперше вдалось продемонструвати зростання. Та це ще далеко не кінець кризи, вважають експерти.

Мітинг в Мадриді в знак протесту проти політики заощаджень. Жовтень 2013 року

Мітинг в Мадриді в знак протесту проти політики заощаджень. Жовтень 2013 року

Коли німецька канцлерка Анґела Меркель два роки тому відвідувала з візитом Іспанію, було зрозуміло, хто є хто. З одного боку, країна, яка втратила шосту частину своєї економічної потужності та в якій кожен четвертий був без роботи. З іншого, - німецька канцлерка, яка вимагає докладати дедалі більше зусиль під час реалізації плану заощаджень та реформ. Для ЗМІ та більшості іспанців Меркель була "негативним персонажем", згадує Юрґен Донґес.

Професор університету Кельна у відставці у той час також був в Іспанії. Там він народився, звідти родом його дружина. Одну за одною він готував публікації, присвячені питанням іспанської економіки, до того ж він є членом Королівської академії економічних та фінансових наук країни.

Канцлерка ФРН Анґела Меркель та прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой у місті Сантьяго-де-Компостела 24 серпня

Канцлерка ФРН Анґела Меркель та прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой у місті Сантьяго-де-Компостела 24 серпня

Неприкрита ворожість, з якою іспанці тоді приймали Меркель, шокувала Донґеса, каже він у розмові з DW. Не лише тому, що "традиційно між Німеччиною та Іспанію, взагалі-то, панували добрі відносини", але передусім через те, що іспанці звинувачували німецьку канцлерку, на його думку, незаслужено.

"Ці "меркелефобія" та "німеччинофобія" були пов’язані з тим, що багатьом іспанцям довелось вчитись пристосовуватись після того, як попередні 10-15 років вони жили невідповідно до статків. Вони шукали винного і знайшли його за кордоном", - каже Донґес.

Упевненість в собі чи самолюбування?

З того часу багато що змінилось. Іспанський уряд зменшив свої видатки, скоротив багатьох держслужбовців та реформував ринок праці, незважаючи на спротив профспілкових організацій. Курс на "здуття" економіки вперше було зупинено, з квітня по червень цього року ВВП країни збільшився на 0,6 відсотка, тоді як економіка всієї Єврозони переживала стагнацію, а німецький ВВП навіть трохи зменшився. Причина, достатня для того, аби іспанський уряд у понеділок, 25 серпня, міг приймати німецьку канцлерку з упевненістю в собі. Економіст Донґес, який під час цього візиту знову в Мадриді, говорить навіть про "певне самолюбування".

"Це можна побачити також у ЗМІ: тепер Іспанія несподівано стала великим локомотивом Єврозони, тоді як справи інших погані. Є навіть щось таке на кшталт злорадості, мовляв, навіть у німців зараз є свої проблеми", - каже експерт.

Іспанський уряд, за словами Донґеса, намагається поширювати позитивні настрої перед виборами. Однак він наголошує, що це не означає, що зараз є причини для того, аби менше заощаджувати чи не так активно проводити реформи.

На думку експерта, потрібно продовжувати курс на лібералізацію ринку праці, підвищувати продуктивність праці, адже в іншому разі Іспанія не матиме шансів на успіх на світовій арені. "Я кажу всім, з ким маю справи: тримайтеся курсу, це дуже важливо", - каже Донґес.

50 років високого рівня безробіття?

"Іспанія - це країна, яка за останні роки провела найсуттєвіші скорочення заробітних плат", - каже натомість Гайнер Флассбек. Він також займається питанням макроекономіки та був до 2012 року головним економістом Конференції ООН з торгівлі та роозвитку (UNCTAD). "Зараз зарплати в Іспанії на 15-20 відсотків нижчі, ніж раніше. Таким чином, звісно, не досягнеш суттєвого внутрішнього попиту", - каже експерт.

Без купівельної спроможності, на думку Флассбека, іспанську економіку не вдасться оживити. Через це повідомлення про недавні успіхи щодо економічного зростання та незначного покращення на ринку праці не мають особливого значення, каже експерт. "Якщо й далі продовжувати в тому ж темпі, це триватиме десь 50 років, допоки в Іспанії знову буде нормальний рівень безробіття", - зазначає він.

Поради прибічників ліберальної економічної політики на кшталт Донґеса, які бачать панацею в експорті, Флассбек також не вважає достатньо переконливими. "Усі країни цього світу хочуть експортувати. Це боротьба за частки ринку, в якій одні знецінюють свою валюту, поки інші зменшують зарплати", - каже він і нагадує, що вже 1930-ті роки продемонстрували, що такий принцип світового економічного кругообігу не працює.

Іще більше влізати в борги?

"Єврозона припустилась помилки, недооцінивши наслідки впливу політики заощаджень на економічний кругообіг, - каже економістка з консалтингової компанії Afi в Мадриді Сара Баліна Віейтес. - Про це чітко свідчить те, наскільки важко протікає криза в Іспанії та інших країнах".

Економісти лівого поля, як от Флассбек чи американський лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Круґман, через це радять посилити попит з тим, щоб забезпечити економічний підйом. Робити це, згідно з порадами експертів, варто, підвищуючи зарплати та запроваджуючи урядові інвестиційні програми, які, в крайньому разі, треба фінансувати за рахунок кредитів. Це все одно краще, ніж жорстко заощаджувати в умовах слабкої економіки та високого безробіття.

Утім, іспанський зовнішній борг, який до початку фінансової кризи завжди перебував на низькому рівні, через порятунок банків зріс уже й так майже до рівня річного ВВП.

"Хтось має влізати в борги. Завжди йдеться лише про те, хто це має робити, а не про те, чи має це хтось робити в принципі", - каже Флассбек. Зрештою, на кожного, хто заощаджує, припадає той, хто позичає.

Якщо підприємства не позичають з тим, аби інвестувати, а приватні домогосподарства намагаються заощаджувати свої статки з огляду на кризу, то тоді в гру має вступати держава. "Не можна так просто казати, що держава, мовляв, і так має 100 відсотків заборгованості, тому далі позичати не можна", - зауважує експерт.

Демократія під загрозою?

Між тим економісти ліберальних поглядів, як от Юрґен Донґес, вважають заклик до ще більших боргів абсурдним, адже, на їхню думку, це шкодить принципу конкуренції. Флассбек натомість бачить загрозу в іншому. Якщо економічна політика в Європі не зазнає змін, під загрозою опиниться демократія, вважає він. "Якщо люди розчаровані, вони почнуть обирати шалені партії. І тоді Європа розвалиться", - застерігає економіст.

За результатами виборів до Європарламенту в травні цього року, дві найбільші партії Іспанії зазнали суттєвих втрат. Уперше в історії вони разом отримали менше половини голосів виборців.

Мітинг на підтримку незалежності Каталонії в Барселоні. Вересень 2013 року

Мітинг на підтримку незалежності Каталонії в Барселоні. Вересень 2013 року

Тим часом на 9 листопада заплановані інші, можливо, більш важливі вибори. У цей день мешканці Каталонії висловлюватимуться на референдумі щодо того, чи має їхній регіон відокремитися від Іспанії та отримати власну незалежність.