Чи досягне Україна покарання РФ за блокування доступу до морів? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.02.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Чи досягне Україна покарання РФ за блокування доступу до морів?

На початку тижня Україна подала до Постійної палати третейського суду в Гаазі меморандум проти Росії за порушення конвенцією ООН з морського права. Чого домагається Київ та які в нього шанси на успіх?

Міжнародний суд у Гаазі

Міжнародний суд у Гаазі

Анексія Росією Криму та наслідки такої агресивної російської політики відносно України знайшли продовження в Постійній палаті третейського суду в Гаазі. На початку тижня Україна подала до цього міжнародного арбітражного суду свій меморандум у рамках позову про порушення Росією Конвенції ООН з морського права. В чому суть претензій і які шанси на успіх має Україна?

Предмет  спору

Меморандум української сторони детально описує, як та де Російська Федерація порушила суверенні права України в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці. Як повідомили DW в міністерстві закордонних справ (МЗС) України, офіційний Київ просить міжнародний арбітражний суд припини порушення Росією конвенції ООН з морського права, підтвердити права України в Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці, зобов’язати РФ поважати суверенні права України у її водах, припинити крадіжку українських природних ресурсів, а також виплатити компенсацію за завдану шкоду. В Україні попередньо вже порахували суму збитків, завданих Росією, однак цифру поки що не озвучують, пояснюючи це тим, що точна сума буде встановлена судом в ході арбітражного провадження. "Це не є територіальний спір, чи спір щодо делімітації кордонів та щодо Криму. Це спір щодо права України в прилеглих до півострова морських зонах", - повідомила речниця МЗС України Мар’яна Беца.

Претензії Києва до Москви включають у себе і зведення мосту через Керченську протоку

Претензії Києва до Москви включають у себе і зведення мосту через Керченську протоку

Одночасно з меморандумом до Гааги офіційний Київ передав супровідні матеріали з фактами порушень статей Конвенції ООН з морського права. Зокрема, туди включили незаконну експлуатацію Росією Одеського, Голіцинського, Штормового, Архангельського газових родовищ у Чорному морі, які належать Україні, та незаконне захоплення українських бурових установок. Претензії Києва до Москви також включають розлив нафти біля берегів Севастополя, зведення мосту в Керченські протоці, обмеження навігації протокою через будівництво мосту, що, як заявляє українська сторона, фактично перекриє доступ великотоннажних суден в Азовське море, прокладення трубопроводу та кабелю в протоці. Також там зазначено про незаконний вилов Росією риби у виключній економічній зоні України навколо Кримського півострова, заподіянні шкоди екологічній системі Чорного й Азовського морів, проведенні досліджень археологічних та історичних об'єктів на дні Чорного моря без згоди України.

Процедура оскарження

Після подачі меморандуму події можуть розвиватися за двома сценаріям. Перший варіант - це коли справа не поділяється на дві фази, і йде по звичайному розгляду по суті і по юрисдикції одночасно. Якщо Росією буде обраний цей сценарій, то в російської сторони буде дев'ять місяців, для підготовки першого контрмеморандуму, в якому російські юристи мають вказати обґрунтовані аргументи на звинувачення України. Після чого сторонам дається по три місяці на підготовку другого меморандуму та контрмеморандуму у відповідь.

Після окупації та анексії українського Криму Росія привласнила й українські бурові установки в Чорному морі (фото з архіву)

Після окупації та анексії українського Криму Росія привласнила й українські бурові установки в Чорному морі (фото з архіву)

Є й інший варіант. Росія може впродовж трьох місяців подати свої заперечення щодо відсутності юрисдикції в Гаазького арбітражного трибуналу розглядати цю справу. У цьому випадку Москва до 19 травня має підготувати свої аргументи щодо юрисдикції, а Київ матиме три місяці для своїх контраргументів. Потім сторони обмінюються додатковою інформацією на підставі того, що вони отримали одна від одної, і вже Гаазький арбітраж визначає дату, коли будуть слухання та скільки вони триватимуть. "З огляду на вибори, з огляду на все, що відбувається зараз в Російській Федерації, це більш імовірний сценарій", - вважає заступниця голови МЗС, представник України в Міжнародному арбітражному суді у цій справі Олена Зеркаль.

Чи є шанси на успіх для України?

Хоча судовий процес  триватиме не один рік, українська сторона налаштована оптимістично: у Києві впевнені, що зібрали достатньо обґрунтовані докази порушення Росією конвенції ООН з морського права. Натомість оцінки експертів скептичніші.  "Процес буде довгим  і затягуватиметься Росією", - прогнозує український юрист-міжнародний і колишній дипломат Вадим Трюхан. На його думку, навіть у випадку позитивного рішення на користь України Київ має замало дієвих інструментів, аби змусити Росію піти з Криму й виконати всі рішення Гаазького арбітражу. Разом з тим він звертає увагу на конвенцію ООН про виконання арбітражних рішень, яку підписала й Росія. Цей документ передбачає, що якщо одна сторона не виконує рішення арбітражних інстанцій, то друга може звернутися за допомогою до будь-якої держави, яка підписала міжнародний договір. Зокрема, і попросити заарештувати майно країни-порушника цієї багатосторонньої угоди.

DW.COM

Також за темою