1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи вийде Греція з єврозони і якщо так, хто наступний?

Міжнародне агентство Standard & Poor's знизило кредитний рейтинг Греції через великі державні борги. Загальний борг країни – 300 мільярдів євро. У єврозоні почали говорити про можливий вихід Греції з валютного союзу.

default

Для євро настали скрутні часи. Європейський валютний союз стоїть на порозі найбільшого випробування за весь час свого існування. Фінансова та економічна криза сильно вразила Грецію, одну з 16 держав, що мають спільну валюту євро. Професор університету міста Тюбінгена Йоахим Старбатти 1997 безуспішно намагався оскаржити в Конституційному суді ФРН запровадження євро. Сьогодні він каже, що його тодішні аргументи знаходять підтвердження: «Коли заснували євро, об’єдналися країни з різним економічним потенціалом. Були країни, які вже стабілізували свою валюту, інші ще мали це зробити. Запроваджені умови вступу до єврозони не були дуже жорсткими, їх вільно трактували й частково навіть не контролювали. Так об’єдналися країни, дуже різні за їхнім економічним та соціально-політичним станом».

А ось думка Гельмута Шлезінгера, колишнього голови Німецького центробанку: «Європейський валютний союз виключає пристосування валютних курсів і переносить проблему на рівень окремих країн. Вони самі повинні зробити все, щоб, так би мовити, йти в ногу з іншими партнерами. Це стосується інфляції, підвищення зарплат, державних фінансів».

Потрібно знецінення…

Греція, Італія, Іспанія та Португалія роками мали економічну вигоду від валютного союзу. Завдяки євро економіка цих країн пережила піднесення. Наслідки цього піднесення відчутні досі: зарплати зростають, хоча продуктивність праці залишилася без суттєвих змін. Конкурентоспроможність цих країн знизилася, вони стали менше експортувати, а більше імпортувати. В Греції 2007 року різниця між експортом та імпортом становила 14 відсотків валового внутрішнього продукту, в Іспанії та Португалії – по 10 відсотків. З економічної точки зору, цим країнам треба було б знецінити власну валюту. Це б здешевило експорт на світовому ринку та привернуло б іноземних інвесторів. Але зробити це не можливо, бо ці країни – члени єврозони. Йоахим Старбатти:

«Якщо поглянути, як розвивалася ситуація в минулі роки, то показники знецінення валюти гігантські. За моїми підрахунками, Італія мала б знецінити свою валюту на 40 відсотків, Іспанія на 30, Греція – десь посередині показників цих країн. Те ж саме стосується Португалії».

…яке, неможливе

Але знецінити валюту неможливо. «Постає питання – чи має сенс у такій ситуації проводити знецінення? Тобто з точки зору цих країн – чи є сенс виходити з єврозони і шляхом знецінення національної валюти і експансивної грошової політики – допомогти економці стати на ноги?», - запитує Юрґен Маттес з Інституту німецької економіки. Його відповідь:

«Це нереально. Треба фактично виходити з того, що вступ до Європейського валютного союзу є безповоротним. Бо саме в нинішній ситуації, коли фінансові ринки стали дуже нестабільними, вихід з Європейського валютного союзу означав би, що на країну чекає ще більша фінансова криза. Бо абсолютно зрозуміло, що за цим піде знецінення національної валюти… Це означає, що всі розуміють, що відбувається. Кожен намагатиметься від цього виграти. Тобто спочатку буде масова втеча грошей з певної країни і перехід їх у єврозону, а потім після знецінення національної валюти, гроші повернуться з прибутком».

Зачароване коло

Отже, валютний союз – це не лише спільні гроші, це – спільна доля. Хто туди один раз потрапив, залишається назавжди. Вихід мав би катастрофічні наслідки. Але як тоді допомогти південно-західним країнам, що сильно хитаються в часи кризи. Ті, що потопають, мають рятувати себе самі, кажуть фахівці. Зокрема, Греції, Іспанії чи Португалії радять проводити жорстку й дисципліновану фінансову політику. «Тепер треба наздогнати те, що варто було зробити раніше. Звичайно, це складно робити в часи кризи. Ми бачимо, що в Греції вже заворушення на вулицях. Якщо саме зараз буде скорочено державні витрати, щоб знову стати конкурентоздатними і розрахуватися з боргами, можна собі уявити, що це призведе до серйозних потрясінь, які ми бачили в Ісландії чи Латвії».

Експерти звертають увагу на те, що фінансова криза, яка охопила весь світ, не була головною причиною проблем у певних країнах єврозони. Помилок припустилися набагато раніше. Але нинішня криза суттєво ускладнює те, що треба було б зробити – залізне заощадження та зарплати, які орієнтуються на реальній продуктивності праці. У часи, коли майже всі уряди ухвалили багатомільярдні заходи на підтримку кон’юнктури, країни Південної Європи мали б вчинити навпаки. Але це означало б, що вони ще глибше загрузнуть у рецесії. Оглядачі говорять про зачароване коло.

Різниця у відсотках

Міжнародні фінансові інвестори це дуже добре відчувають. Коли вони купують італійські чи іспанські державні запозичення на десять років, вони вимагають додаткові півтора відсотки у порівнянні з Німеччиною. Греції доводиться пропонувати на три відсотки більше, щоб позбутися своїх цінних паперів. На перший погляд, це не так багато, але ця сума швидко стає гігантською. Адже йдеться про борги цілої держави.

Лише на підставі різниці у відсотках за державними запозиченнями деякі фінансові експерти прогнозують, що Європейський валютний союз може скоро розпастися. Але не варто поспішати з песимістичними прогнозами. Якщо поглянути на відсоткові надбавки, які пропонують американські штати Каліфорнія, Мічиган, Масачусетс, Меріленд або Нью-Йорк. І все ж таки, ніхто не може собі уявити, що губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеггер захоче запровадити замість долара іншу валюту.

Не варто перебільшувати

Іншими словами, попри всі розбіжності й проблеми, євро залишається стабільною і привабливою валютою. Європейський центральний банк вважає, що сценарій виходу Греції з єврозони малоймовірний. Технічно такий крок можливий, визнав радник банку Фебус Атанассіу, але дуже малоймовірний з юридичних і практичних міркувань.

Звичайно, проблеми південних європейських країн, передусім Греції, не залишаться без наслідків для єдиної європейської валюти. В середині минулого року за один євро давали півтора долара США. Причиною була тривала слабкість американської валюти. Сьогодні євро коштує 1 долар і 43 центи. Дехто вважає, що долар залишається слабким, бо міжнародні інвестори усвідомили, що американці роками жили не за своїми доходами. Фінансові проблеми Греції призвели до того, що слабкість долара не призвела до нового посилення євро. Залишається зачекати, хто швидше впорається зі своїми проблемами: південні європейці чи американці.

Автор: Рольф Венкель / Роман Гончаренко

Редактор: Леся Юрченко