1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Чи вдасться зупинити поширення СНІДу в Україні?

Ні для кого не секрет, що СНІД продовжує серйозно загрожувати Україні. Деякі експерти навіть вже порівнюють ситуацію з південноафриканськими країнами. Інші, щоправда, не погоджуються з таким порівнянням, однак і вони наголошують на необхідності вживання термінових заходів, спрямованих на боротьбу з поширенням цієї хвороби. Пошуку шляхів боротьби зі СНІДом присвячено й міжнародну конференцію, яка нині відбувається в Києві.

Як стверджують експерти, СНІД в Україні особливо стрімко почав поширюватися приблизно сім років тому. Центром епідемії тоді стало портове місто Одеса, а головними поширювачами СНІДу були ін"єкційні наркомани. За офіційною статистикою міністерства охорони здоров"я України, на лютий цього року в країні було зареєстровано 58 тисяч інфікованих вірусом імунодефіциту людини. Чотири з половиною тисячі з них - це діти. На думку експертів Всесвітньої організації охорони здров"я, реальні цифри насправді в десять - дванадцять разів вищі. Як же зупинити таке стрімке поширення СНІДу в Україні та інших країнах СНД? Відповідь на це запитання намагалися знайти учасники міжнародної конференції в Києві. Розповідає Олександр Савицький:

"Конференція "Керування системою моніторингу та оцінки національних заходів з боротьби зі СНІДом в країнах СНД", яка у вівторок розпочалася в Києві, зібрала представників 10 з 12 держав співдружності. "Я вважаю, що нашою метою є отримання інформації для дій. Слід якнайшвидше ухвалити використання стандартних методів моніторингу та оцінки ситуації з поширення СНІДу. Кінцевою метою цього є ефективна реалізація ваших національних програм", - заявив представник підрозділу ООН з боротьби зі СНІДом Мішель Караель. Менеджер Східно-європейського відділу Глобального фонду з боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією Валерій Чернявський назвав цей захід дуже вчасним з огляду на те, що більшість країн СНД найближчими місяцями має отримати гранти цього фонду для організації стратегії боротьби зі СНІДом. Україна, як повідомила директор Національного центру профілактики СНІДу Алла Щербинська, з початку цього року вже отримала два транші гранту Глобального фонду, які витрачаються не лише на організацію інформаційної кампанії, а й на допомогу тим двом тисячам хворих на СНІД, які потребують специфічного догляду та лікування. За словами Алли Щербинської, розбіжності в оцінках кількості уражених СНІДом в Україні викликані неможливістю виявити всі випадки захворювань: "Ми підрахували, що в Україні ураженим є 1 відсоток дорослого населення. Це досить високий показник, який нас зобов'язує до досить високих профілактичних втручань." Відтепер СНІД загрожує не лише традиційним групам ризику, до яких входять ін'єкційні наркомани, гомосексуалісти, в'язні та повії. Новою групою ризику, за свідченням багатьох представників держав СНД, стають соціально та юридично незахищені трудові мігранти. Однак, за словами Алли Щербинської, тут більше ризикують українці східних областей, які їздять на роботу до Росії."

Незважаючи на існування національних профілактичних програм, про СНІД в українському суспільстві й надалі говорять мало. Принаймні, такої думки дотримується співробітник німецької громадської організації Connect Plus Фрідер Альберт:

"Нам часто доводилося бувати в Україні, і ми помітили, що в буденному житті тема СНІДу практично не порушується. Чимало людей досі не знають, що вірус імунодефіциту людини передається внаслідок незахищеного сексу або спільного використання шприців, а не внаслідок спільного використання посуду. З боку держави робиться замало для того, щоб звернути увагу населення на цю проблему."

У Німеччині робиться ставка передусім на роз"яснювальну роботу. Задля підвищення ефективності превентивних заходів держава та громадські організації розділили між собою завдання. Так, міністерство охорони здоров"я Німеччини піклується про інформування широких верст населення. Вже двадцять років на рекламних щитах у німецьких містах можна, наприклад, побачити заклики до використання презервативів при випадковому сексі. Неурядові організації проводять роз"яснювальну роботу серед специфічних верств населення - наркоманів та гомосексуалістів. Результати говорять самі за себе: 2002 року в Німеччині лише 7% заражень відбулося під час споживання ін"єкційних наркотиків. В Україні ж наркомани належать до однієї з найбільших груп ризику. Фрідер Альберт звернув увагу також на недостатній розвиток приватної ініціативи в Україні:

"Міжнародні організації намагаються допомагати Україні в реалізації різних програм, покликаних зупинити поширення СНІДу. Але проблема полягає в тому, що через іноземну фінансову допомогу в Україні часто відмовляються від власної ініціативи. Крім того, гроші, які надходять з-за кордону, інколи використовуються не за призначенням."

Олександр Савицький, Володимир Медяний