1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Чи введе Ізраїль війська в Ліван?

Міжнародна спільнота дедалі голосніше закликає учасників збройного протистояння на Близькому Сході припинити вогонь. Але події в регіоні вказують на те, що найближчим часом цього не станеться. Навпаки. Ізраїль погрожує поширити наземну операцію проти екстремістського угруповання „Хезболла” на всю територію Лівану.

default

„У загостренні ситуації на Близькому Сході винен Іран”. З такою заявою виступив прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт, перебуваючи в Хайфі. Візит був покликаний засвідченням солідарності з мешканцями міст ізраїльської півночі, які вже впродовж 10 днів перебувають під обстрілом екстремістів „Хезболли”. Ольмерт переконаний в тому, що бойовики „Хезболли” координують всі свої дії з Іраном.

Продовжить наш ізраїльський кореспондент Дмитро Каневський:

У своїх припущеннях про те, що за „Хезболлою“ стоять сильніші гравці, Ольмерт не самотній. Схожої позиції дотримується і президент США Джордж Буш, і президент Франції Жак Ширак. Так само як і Буш, глава французької держави підозрює, що ліванським бойовикам протегує Сирія.

“Я маю таке відчуття, якщо навіть не переконання, що „Хамас” та „Хезболла” не стали б лишень з власної ініціативи йти на загострення ситуації. Безсумнівно, все це обговорювалося з Сирією".

„Хезболла“ для Ізраїлю виявилася міцним горішком. Ізраїльське командування сподівалося обмежити масштаби операції завданням ударів з повітря, аби не наражати власне військо на додаткову небезпеку, зокрема земні міни, якими достоту нашпиговані райони уздовж лівано-ізраїльського кордону. Проте після 10 днів військових дій у Лівані, військові аналітики дедалі більше схиляються до того, що без наземної операції не обійтися. Введення військ у Ліван - це остання альтернатива в резерві глави ізраїльського уряду Ехуда Ольмерта й міністра оборони Аміра Переца:

„Ми очікували, що „Хезболла” почне „бити посуд”. Тепер ми зробимо все, щоби „забити” саму „Хезболлу”. За жодних умов ми не повернемося до ситуації за якої екстремісти знову реально нам загрожуватимуть”.

Утім, організаційна структура „Хезболли” залишається таємницею для ізраїльських служб безпеки. За весь час жоден агент ізраїльської чи західної розвідки не зумів влитися до лав ліванських бойовиків. Цією перевагою пишається ватажок організації шейх Хасан Насралла:

„Наш арсенал ніхто не рахував. Дотепер ми скористалися лише малою частиною того, що маємо. Сіоністи припускають, що у нас декілька сотень ракет, які здатні долетіти лише до Хайфи, Акко і Тверії. Що ж, ці помилкові думки тільки додають нам упевненості в перемозі”.

Далі Христина Осташевська:

Між тим Іран і Сирія заперечують фінансову та військову підтримку „Хезболли”. Тим часом, керівництво Ізраїлю та Німеччини за допомогою різних каналів комунікації проводять щоденні консультації й обмін думками щодо критичної ситуації у регіоні. В останній телефонній розмові з канцлером Німеччини Анґелою Меркель глава ізраїльського уряду Ехуд Ольмерт подякував Меркель за підтримку Ізраїлю, висловлену нею при ухваленні спільної заяви „великої вісімки”.

Крім того, у четвер Ізраїль звернувся до Німеччини з проханням допомогти при звільненні ізраїльських солдатів-заручників. Цитуємо речника ізраїльського Mіністерства закордонних справ Ігаля Пальмора :

„Німеччина відіграє у цьому центральну роль. Офіційні представники Німеччини вже відіграли конструктивну роль при звільненні заручників, при поодиноких випадках затримання солдатів. Прийшов час для тих самих функціонерів з Німеччини стати активними.”

Річ у тім, що вже два роки тому німецький уряд виступив посередником у обміні полоненими між ізраїльською стороною та ліванським рухом „Хезболла”. Тоді вдалося звільнити близько 400 палестинських полонених та одного ізраїльського бізнесмена.

Більшість політичних оглядачів вважають, що саме за активного долучення провідних європейських держав до врегулювання ліванської кризи, необхідність у проведенні військових дій відпаде значно швидше, ніж за умови, якщо міжнародна спільнота й, зокрема Брюссель, надалі обмежуватимуться роллю „стурбованих свідків трагедії”.

  • Дата 20.07.2006
  • Автор Дмитро Каневський, Христина Осташевська
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOB7
  • Дата 20.07.2006
  • Автор Дмитро Каневський, Христина Осташевська
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOB7