1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Чи було табу? Як в Німеччині обговорюють злочинність серед біженців

Жорстоке вбивство студентки, в якому підозрюють біженця з Афганістану, сколихнуло Німеччину. На тлі закидів про замовчування ЗМІ жваво обговорюють злочинність серед мігрантів.

Кельн, ніч на 1 січня 2016 року

Кельн, ніч на 1 січня 2016 року

Рік закінчується в Німеччині тим же, з чого почався. У пресі, на телебаченні обговорюють злочинність серед біженців і мігрантів, сотні тисяч яких країна прийняла в 2015 році. Приводом, як і на початку року, стало сексуальне насильство. На початку грудня поліція повідомила про затримання молодого біженця з Афганістану, якого підозрюють у зґвалтуванні та вбивстві 19-річної студентки в місті Фрайбурзі на півдні країни. За останніми даними, він взагалі не повинен був потрапити до ФРН, оскільки був засуджений за тяжкий злочин в Греції.

Поліція при затриманні підозрюваного в Хемніці, жовтень 2016 року

Поліція при затриманні підозрюваного в Хемніці, жовтень 2016 року

Кельн, Вюрцбург, Хемніц

На ТВ одне ток-шоу про злочинність серед біженців змінюється іншим. На тлі звинувачень у соціальних мережах і від правих популістів у замовчуванні теми створюється враження, що деякі ЗМІ намагаються надолужити згаяне. Особливо це стосується ARD, провідного новинного телеканалу, який опинився під шквалом критики через те, що не повідомив про розкриття злочину у Фрайбурзі у вечірньому випуску новин.

Підбиваючи підсумки року, політики і експерти згадують про події новорічної ночі на привокзальній площі в Кельні, де сотні жінок стали жертвами сексуальних домагань мігрантів; про кривавий напад біженця з Афганістану на пасажирів поїзда в баварському Вюрцбурзі в липні; про затримання в жовтні в саксонському Хемніці мігранта з Сирії, який, схоже, готував теракт у Берліні, але не встиг.

Це - далеко не повний перелік резонансних подій, що потрапили в ЗМІ. Один з останніх випадків - історія в містечку Людвіґсхафен на південному заході ФРН. Відомо поки небагато: 12-річного підлітка, який народився в Німеччині у сім'ї вихідців з Іраку, підозрюють в тому, що він двічі намагався підірвати бомбу в центрі міста. На щастя, вибуховий пристрій не спрацював.

Біженці і страхи

Саме події в Кельні змінили тон дискусії в суспільстві з гостинності, готовності допомогти і гордості за те, що Німеччина вчинила великодушно, на занепокоєність і тривогу. "Кельн прискорив розкол в суспільстві, який був уже до цього, - сказав у розмові з DW психолог Штефан Ґрюневальд, один із засновників кельнського інституту Rheingold, що займається соціологічними дослідженнями. - Були дві групи з крайніми позиціями: романтики культури гостинності та апологети краху". Після подій в Кельні, за словами експерта, інтеграція такої кількості біженців стала сприйматися в суспільстві більш тверезо, як "завдання століття".

За словами психолога, тема біженців та злочинності сприймається в Німеччині "дуже ірраціонально". Мігранти, вважає Ґрюневальд, стали "об'єктом для проекції" різних страхів населення благополучної країни, в тому числі викликаних глобалізацією. З іншого боку, зазначає психолог, невпевненість і страхи - "нормальна реакція", коли в країну потрапляє така кількість чужинців.

Робота над помилками

З сьогоднішньої точки зору, говорить Ґрюневальд, "ЗМІ повинні були повідомляти більше" про злочинність серед біженців. За його словами, замовчування в епоху соціальних мереж може обернутися бумерангом і втратою довіри. Загострення пристрастей на форумах і в соцмережах досягло точки, коли деяким ЗМІ довелося відключити функцію коментарів. Грубощі, погрози на адресу політиків і журналістів, якими не здивуєш користувачів у Росії чи в Україні, відверто шокували багатьох у Німеччині. Навіть ліберальна газета Süddeutsche Zeitung закликала уряд посилити покарання за розпалювання ненависті в мережі.

Те, що ЗМІ відреагували на проблеми масової міграції з запізненням, підтверджує і автор підручників з журналістики Міхаель Галлер. У Гамбурзькій школі засобів масової інформації (Hamburg Media School, HMS) Галлер очолює команду, яка провела детальне дослідження висвітлення теми мігрантів в німецьких ЗМІ з 2009 по 2015 роки. Його результати оприлюднять в січні 2017 року, але вчений вже зараз поділився з DW деякими висновками. "Після Кельна було дуже багато публікацій з детальним описом проблематики, але це сталося деякою мірою занадто пізно", - говорить Галлер. За його словами, публікації про проблеми з біженцями були необхідні пізнім літом і ранньою осінню 2015 року, коли формувалася громадська думка. "На жаль, восени багато провідних ЗМІ ще святкували культуру гостинності, в той час у людей на комунальному рівні було інше враження", - зазначає Галлер.

Педагогічний підхід не працює

Канцлер Анґела Меркель і біженець з Сирії, жовтень 2015 року

Канцлер Анґела Меркель і біженець з Сирії, жовтень 2015 року

Експерт пояснює це тим, що багато журналістів, схоже, керувалися власними відчуттями: мовляв, для багатої країни з 80-мільйонним населенням не складе великих труднощів прийняти мільйон біженців. "Я теж так вважаю, але журналістам не можна керуватися тільки власною думкою, - критикує Галлер. - Ще більшу роль зіграла схильність німецьких журналістів до педагогічного підходу". Але за часів соціальних мереж такий підхід не працює, каже експерт: "Ті, хто вважає, що їх намагаються вчити, створюють собі альтернативне співтовариство, виливають свій гнів у блогах і коментарях".

В цілому, підсумовує Галлер, німецькі ЗМІ відпрацювали по темі біженців якісно, ​​але більшість публікацій з'явилися із запізненням, що призвело до розчарування людей. Журналіст Галлер, як і психолог Ґрюневальд, вважає, що про злочинність серед мігрантів необхідно повідомляти хоча б для того, щоб не давати приводів прихильникам теорії змови до звинувачень в незбалансованому висвітленні важливої ​​теми.

Нове - добре забуте старе

Дискусія про злочинність серед біженців і мігрантів з перервами триває в Німеччині вже не перший десяток років і регулярно стає темою виборчих кампаній. Про це говорили ще півстоліття тому, в перші роки існування ФРН, коли влада масово запрошувала на роботу заробітчан з Туреччини.

Найбільш гостро тема обговорювалася на початку 1990-х, коли щойно возз'єднана Німеччина зіткнулася з небаченою раніше міграцією. У піковому, 1992 році прохання про притулок подали близько 420 тисяч іноземців, в основному з колишньої Югославії, де спалахнули війни. Для порівняння: в 2015 році до ФРН прибуло вдвічі більше - понад 800 тисяч.

Відмінність тієї ситуації від нинішньої, каже Міхаель Галлер, полягає в тому, що мігрантів з Югославії не сприймали як далеких за своєю культурою. Це були біженці з Європи. Крім того, пережите югославськими біженцями не порівняти з тим, через що довелося пройти людям, які залишили Сирію, Афганістан чи Ірак, котрі побували в руках контрабандистів. На цей аспект, каже експерт, журналісти теж повинні звертати увагу.

Дивитись відео 01:21

4-зірковий готель для біженців (07.11.2016)

Аудіо й відео до теми