Чернівці на три дні перетворили на поетичний центр Європи | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 08.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Чернівці на три дні перетворили на поетичний центр Європи

Цієї осені відзначається 90-річчя з дня народження генія німецькомовної літератури Пауля Целана, який народився в Чернівцях. Поету присвятили Міжнародний поетичний фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ».

default

Чернівці

Пауль Целан - єврейський німецькомовний поет і перекладач. Його вважають одним з найкращих європейських ліричних поетів повоєнного часу. В Україні поету вперше присвятили міжнародний фестиваль. Головною темою "Meridian Czernowitz" стала сучасна німецькомовна та українська поезія. Серед учасників – берлінський поет, журналіст, перекладач Хендрік Джексон, він розповів Deutsche Welle, що відомо в Німеччині про походження Целана: «Відомо, що він з Буковини. Саме термін Буковина дуже відомий. Чернівці – зараз про них мало знають. На жаль, Целана більше асоціюють з Румунією, ніж з Україною».

Paul-Celan-Haus in Czernowitz

Будинок Пауля Целана в Чернівцях

Целан як символ Чернівців

Водночас організатори триденного поетичного дійства, присвяченого поету, пишаються тим, що саме Чернівці – батьківщина літератора. «Це ім’я знають всі інтелектуали в світі - не тільки в Україні і в Німеччині. І це ім’я звісно пов’язують з Чернівцями. І в тому є наша конкурентна перевага, бо ми користуємось цією аурою. І слава Богу, що в нас така аура є», - каже президент фестивалю Святослав Померанцев.

У свою чергу, директор Ґете-Інституту в Україні Віра Багаліантц зауважує: «Для мене Чернівці більш відомі як Czernowitz, що зв’язано, насамперед, з Паулем Целаном». Ще один учасник "Meridian Czernowitz", лірик, драматург, есеїст, перекладач Герхард Фалькнер з Берліна, але родом із західної Німеччини каже, що добре знає німецькомовну літературу Чернівців початку минулого століття: «Знаю багато про Чернівці. Знаю про Пауля Целана і його творчість, а також інших письменників, які походять з Чернівців. Добре орієнтуюся щодо дорадянського періоду Чернівців».

«Зовсім інша поетика»

Загалом у заходах фесту, до яких було залучене чи не все місто, взяли участь й інші відомі поети з Німеччини, Австрії, Швейцарії - Ельке Ерб, Інґеборґ Кайзер, Бріґітте Олешинські, Андреас Заурер, Юліан Шуттінґ, й України – зокрема, Юрій Андрухович, Наталка Білоцерківець, Ігор Померанцев, Сергій Жадан. «Целан дуже романтичний поет, не є модним поетом, і не може бути модним поетом, тому що це зовсім інша поетика», - каже Жадан. Поети відвідали у Чернівцях будинок, де народився Пауль Целан, тепер це вулиця Саксаганського, колишня Василькоґассе. У дворику перекладач Марк Білорусець читав поезії Целана.

Deutschsprachige Dichter und Schriftsteller Paul Celan Flash-Galerie

Пауль Целан

Програма ж поетичного фестивалю складалась не лише з поетичних читань. Охочі могли подивитись театральний перфоменс «Пісок із урн» . Це спільний проект Міжнародного культурного центру "EAST CENTER" та Угорського Національного Театру за мотивами творчості Пауля Целана, що відбувся у приміщенні Німецького народного дому – недобудованого театру на вулиці Кобилянській (колишня Герренґассе). Як кажуть театрали, ця вистава трьома мовами – історія 20 століття очима Поета, де чільною темою є самотність, відчуженість людей, а Целан на противагу всьому світу намагався звести мости – між культурами, мовами, націями.

Barbara Wiedemann

Видавниця спадщини Пауля Целана Барбара Відеманн

Також і гостя фестивалю професор Барбара Відеманн, видавець і дослідниця спадщини Пауля Целана вперше презентувала у Чернівцях видання його листування зі своїм чернівецьким другом. Ця книга «Пауль Целан і Ґустав Хомед: "Мені потрібні Твої листи"» офіційно надійде у продаж у жовтні. Цю кореспонденцію називають унікальним документом: Ґустав Хомед був близьким другом Целана ще зі школи, починаючи від 1932 року, і це є натриваліше листування Целана.

В Україні про Целена знають мало

«Зрештою, як і решта української культурної спадщини, українці про неї майже не знають, що не справедливо, тому що Целан – це одна з основних поетичних особистостей Європи 20 століття», - сказав у розмові з Deutsche Welle Сергій Жадан. Хендрік Джексон переконаний, що українці мають вважати творчість Целана й частиною своєї спадщини: «Це взагалі велике культурне надбання і тим більш грандіозна поезія. І вона може дуже багато чому навчити людину». Його німецький колега Фалькнер називає Пауля Целана «найбільшим експортером серед письменників України»: «Тобто - він розширює Україну, переносить межу української культури за межі України».

Керівниця Ґете-Інституту в Україні теж вважає, що слід пропагувати Целана, адже це є історія міста, частина історії України. З цим погоджується й голова наглядової ради Фонду Open Ukraine, що підтримав фестиваль, Терезія Яценюк: «Варто приділяти шануванню творчості будь-якого поета відомого і письменника, який колись жив в Україні, не обов’язково в Чернівцях, дуже важливо не забувати про тих, хто працював і жив в Україні».

Serhij Zhadan

Сергій Жадан планує випустити збірку перекладів Целана

Українські переклади Целана

Для відновлення імені поета в Україні вже дещо робиться: Целана перекладають Петро Рихло, Марк Білорусець. Сергій Жадан включив кілька перекладів Целана до своєї збірки «Марадона». «В мене просто є ідея, я хочу перекласти, зробити книгу його обраних віршів з останніх його збірок. Ми давно вже говорили про це із київським видавництвом «Критика», вони чекають від мене цього рукопису. От я думаю, десь найближчим часом я його й зроблю», - обіцяє Сергій Жадан.

Пауль Целан, справжне ім’я якого – Пауль Анчель, народився і навчався в Чернівцях. У 1941 році сім'я Целана потрапила до єврейського гетто під час окупації Чернівців гітлерівцями. Батьків поета вивезли до концтабору, звідки вони не повернулися. Сам Пауль Целан потрапив до румунського трудового табору і незважаючи на всі поневіряння, вижив. Жив і працював у Бухаресті, Відні, Парижі. А в 1970 році покінчив з собою, кинувшись у Сену.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM