1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Ціни на продовольство продовжать зростати разом зі збільшенням населення планети

Ціни на харчі б’ють рекорди. Експерти попереджають про зростання цін і в майбутньому. У глобалізованому світі немає країни, яка не відчула би збільшення населення Землі та зростання попиту у таких країнах як Китай.

default

Збір врожаю сої в Аргентині

Пшениця, кукурудза, соя, рослинні жири, цукор, кава та какао за останні місці подорожчали у середньому у півтора рази. З огляду на неврожаї у багатьох регіонах активізувалися спекулянти, які нині масово скуповують сировину на міжнародних ринках. Якщо наступний врожай буде кращим, ціни можуть там само швидко впасти, як і підскочили. Однак у довгостроковій перспективі, переконані експерти, ціни на аграрну продукцію зростатимуть у всьому світі. Професор Йоахім фон Браун з боннського Центру дослідження країн, що розвиваються, називає насамперед демографічні фактори. «До 2050 року населення Землі зросте з семи до дев’яти мільярдів людей. Але ці дев’ять мільярдів з’їдатимуть стільки, скільки сьогодні з’їдали би 12 мільярдів. Споживання продуктів тваринництва продовжить зростати: молоко, м’ясо, яйця. Натомість базові продукти користуватимуться меншим попитом. Посівних площ і води не вистачатиме, а кліматичні зміни погіршать проблеми з врожайністю, аграрні ринки можуть вийти з рівноваги», - песимістично пророкує експерт боннського центру.

Близько мільярда голодних

Нині на планеті голодують близько мільярда людей. Два мільярди людей не мають змоги харчуватися збалансовано, отримують недостатньо вітамінів та мінералів. 150 мільйонів дітей недоїдають. Йоахім фон Браун прогнозує, що навіть за умов збільшення інвестицій у продуктивність сільського господарства ціни, зокрема, на кукурудзу до 2050 року зростуть ще на 90 відсотків, а на пшеницю - на 40-50 відсотків. Експерт переконаний, що уникнути продовольчої кризи можна буде лише лібералізувавши світову торгівлю аграрною продукцією та більш глобально координуючи продовольчу політику.

За підрахунками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, аграрне виробництво у всьому світі мало би зрости на 70 відсотків, аби прогодувати людство 2050 року. Світовий банк рекомендує урядам підтримку малих фермерів як альтернативу великим підприємствам. Потрібно докласти максимум зусиль, аби якомога більша частина потреб у продовольстві покривалася вирощеними локально продуктами, переконаний Ганс Геррен, директор міжнародного інституту «Мілленіум».

Gentechnik soll Hunger stillen Bauer bei der Arbeit in Afrika

У Зімбабве важко вирощувати кукурудзу

Більше грошей на дослідження

«Чи можемо ми перейти до сільського господарства, яке споживало би менше мінерального палива, менше індустріальних добрив, менше пестицидів? Це ключове питання. Зі звіту Світового банку випливає, що ми маємо повернути наше сільське господарство на екологічні засади. Нам також потрібно значно більше інвестувати у відповідні наукові дослідження», - наголошує Геррен.

Благодійні організації, які підтримують фермерів у країнах, що розвиваються, застерігають: Європейський Союз, продаючи дешеві продукти харчування у країни Африки, радше шкодить, ніж допомагає. Армін Пааш з католицького благодійного об’єднання Мізереор критикує Євросоюз, який укладає з країнами третього світу двосторонні угоди про постачання харчів, які суперечать домовленостям серед країн Світової організації торгівлі щодо захисту ринків країн, що розвиваються. «Чесна торгівля, це коли виробники працюють у рівних умовах. Але нині все не так: у нас є країни з індустріалізованим аграрним виробництвом з одного боку, а з іншого – маленькі фермери у країнах, що розвиваються. У них немає доступу до засобів виробництва і технологій. На відміну від країн ЄС, у них дуже мало державних дотацій. Вимагати у цій ситуації вільного доступу до ринків – це рецепт голоду», - переконаний Пааш.

Kühe im Stall

Там, де зростає добробут, зростає і споживання м`яса

Відповідей поки немає

Натомість Світова організація торгівлі керується іншим принципом: продовольство має вироблятися там, де продуктивність такого виробництва є найвищою. Своє завдання СОТ вбачає лише у тому, аби гарантувати рівні умови для торгівлі. Утім, уявлення про такі умови в індустріальних країн та країн, що розвиваються, дуже різняться. Пошук компромісу у цьому питанні триває вже багато років. Тим часом світові аграрні ринки постали перед новим викликом: у країнах, що швидко розвиваються, таких як Китай, різко зростає попит на харчі. Зокрема китайці, які їдять дедалі більше м’яса, суттєво підвищують попит на зерно, яке використовується у тваринництві. Відчуваючи тенденції до зростання цін, на продовольчих біржах вже активізувалися спекулянти. Як швидко вдасться знайти відповіді на нові виклики, покажуть наступні саміти «великої вісімки» та «великої двадцятки». Франція, яка цього року головує у цих групах, назвала стабілізацію цін на аграрних ринках одним зі своїх пріоритетів у цій ролі.

Автори: Сабіне Кінкарц/Євген Тейзе
Редактор: Наталя Неділько

DW.COM

Також за темою