Хто складає конкуренцію Путіну на виборах в Росії? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 10.02.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Хто складає конкуренцію Путіну на виборах в Росії?

У переобранні Володимира Путіна президентом Росії на нинішніх виборах мало хто сумнівається. Але що відомо про інших сімох кандидатів, які складатимуть йому конкуренцію?

Бюлетень на виборах президента Росії в 2018

Бюлетень на виборах президента Росії в 2018

Вісім прізвищ, включно з чинним президентом Росії Володимиром Путіним, містяться у бюлетені на виборах глави російської держави, що відбудуться 18 березня. Зразок документа представила журналістам голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова 8 лютого в Москві. У переобранні Путіна ніхто не сумнівається, тому розповідати про нього - немає сенсу. DW вирішила склати короткі портрети інших кандидатів, зокрема те, що пише про них німецька преса.

Сергій Бабурін

Сергій Бабурін - кандидат-невидимка. Майже жодної активності з його боку під час нинішньої передвиборчої кампанії зафіксовано не було. Колись він був доволі відомим депутатом  спочатку Верховної ради РРФСР, а потім - Держдуми Росії.

Потім Бабурін майже зник із поля зору журналістів. В останні десять років мандатів або державних посад в нього не було. Відомий своїми націоналістичними поглядами і тим, що брав участь в організаціїї "Російських маршів". Саме тоді німецька преса описувала його як "націоналіста, який критикує Захід та олігархів і намагається об'єднати лівих і правих". У кандидати на президентську посаду Бабурін висунувся вперше - від ним же створеної партії "Російський загальнонародний союз".

Павло Грудінін

Кандидат від КПРФ Павло Грудінін натомість - дуже активний. "Капіталіст, якого полюбили комуністи", "червоний, наче полуниця" -  писали про Грудініна, власника великого виробництва полуниці "Радгосп імені Леніна" німецькі ЗМІ. Радгосп давно приватизовано, а Грудінін насправді навіть не є членом партії, що його висунула. Спочатку ЗМІ доводилось пояснювати, хто це, але за минулі відтоді півтора місяця Грудінін устиг набути популярності. За даними Всеросійського центру дослідження громадської думки, за нього готові проголосувати близько семи відсотків виборців - це більше, ніж за будь-кого ще, за винятком Путіна і не допущеного до президентських перегонів політика Олексія Навального.

Фермер Грудінін має еклектичні політичні погляди. Попри особистий успіх в умовах ринкової економіки, він ностальгує за СРСР і вважає радянського диктатора Йосипа Сталіна найбільшим політичним лідером за останні сто років. В ефірі у відомого в Росії інтернет-журналіста Юрія Дудя Грудінін заявив, що якщо Путін покличе його на посаду прем'єр-міністра, він був би готовий узяти до себе в команду Олексія Навального.

Володимир Жириновський

Незмінний лідер ЛДПР Володимир Жириновський представлення не потребує, навіть за кордоном. Наприклад, у Німеччині,  за визначенням Süddeutsche Zeitung, його знають як "націонал-популіста, який вже 20 років гавкає, але не кусає". Участь Жириновського у президентських виборах - майже ритуал. Цього року він має всі шанси отримати кілька мільйонів голосів і посісти почесне третє місце.

Ксенія Собчак

Кандидатське посвідчення Ксенії Собчак на виборах президента Росії

Кандидатське посвідчення Ксенії Собчак на виборах президента Росії

Раніше Ксенію Собчак сприймали як "російську Періс Хілтон" і вважали уособленням російської золотої молоді. Нині дедалі частіше про неї говорять як про медійну "міні-зірку": Собчак "відома, але не дуже популярна". Як про неї написав німецький тижневик Stern, доньку колишнього губернатора Санкт-Петербурга вважають "пихатою", а ще вона "уособлює майже все, що росіяни ненавидять у лібералах".

У багатьох ЗМІ йдеться про те, що близькість Собчак до Путіна - у 90-ті чинний президент Росії був заступником Анатолія Собчака - стала для неї іміджевою проблемою. Ксенію Собчак, як вважають, допустили до виборів для того, щоби мати безпечну "альтернативу Навальному", написав, приміром, Stern. На вибори Ксенія Собчак іде від створеної екс-міністром економіки Росії Андрієм Нечаєвим партії "Громадянська ініціатива".

DW.COM

Максим Сурайкін

Ім'я цього кандидата навіть у Росії відоме менше за інші. Сурайкін – ще один кандидат-сталініст. Його програма називається "Десять сталінських ударів по капіталізму і американському імперіаліму" й передбачає "швидке повернення Росії до соціалістичного розвитку", націоналізацію великих підприємств і підвищення пенсій і зарплат бюджетників. Сурайкін іде на вибори від партії "Комуністи Росії", яка, якщо не враховувати ідеологічної схожості, з КПРФ ніяк не пов’язана.

Борис Тітов

Борис Тітов, як і багато інших кандидатів у президенти, чесно зізнається, що бере участь у передвиборчій кампанії не з метою перемогти. Тим більше у боротьбі проти власного шефа – Тітов є уповноваженим президента РФ із захисту прав підприємців. Завдяки різноманітним ініціативам із захисту російського бізнесу ім'я Тітова час від часу спливає і в закордонній пресі. Рейтинг бізнесмена-омбудсмана, за даними опитувань, перебуває на рівні статистичної похибки. Висувається він від Партії зростання.

Григорій Явлінський

Для Явлінського участь у виборах є "справою честі", пише німецьке видання taz. Явлінський - демократ першої хвилі, висувається від партії "Яблуко", яку колись і заснував. Він уже неодноразово балотувався на президентських виборах і, "схоже змирився з роллю демократа, який завжди програє", як пише про нього Süddeutsche Zeitung. Його висунення лише розколює голоси опозиції, вважає німецька преса: "Хтось голосуватиме за Собчак, а хтось - за Явлінського, а хтось бойкотуватиме вибори".

Дивитись відео 02:22
Now live
02:22 хв

Путін та його "гноми": видимість виборчої боротьби в Росії (09.02.2018)

Аудіо й відео до теми