1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Хвороба Карімова породила безліч спекуляцій про наступника

Іслам Карімов понад 25 років керував Узбекистаном. Його владу вважають навіть абсолютнішою за владу Путіна в РФ. Повідомлення про хворобу узбецького правителя породили запитання про майбутнє центральноазіатської країни.

Іслам Карімов

Іслам Карімов

У четвер Узбекистан відзначатиме круглу дату - 25 років тому ця центральноазіатська республіка вийшла зі складу Радянського Союзу. Але президент Іслам Карімов, вочевидь, буде відсутнім на урочистостях. У короткому повідомленні узбецького уряду, опублікованому в неділю, 28 серпня, підтверджується, що главу держави госпіталізовано для проходження стаціонарного лікування. Чим саме захворів Карімов достеменно невідомо, але деякі закордонні мас-медіа повідомляли про інсульт, який президент переніс на вихідних. У понеділок цю інформацію підтвердила молодша дочка президента Лола Карімова-Тіллаєва. У соцмережах вона написала, що у її батька стався крововилив в мозок і він потрапив до реанімації. Водночас стан 78-річного політика, за її словами, "стабільний".

Нечасто в Узбекистані інформація про стан здоров'я глави держави доходить до зовнішнього світу. Саме тому офіційне підтвердження його госпіталізації є незвичним і, на думку оглядачів, свідчить про серйозність ситуації. Не виключено, що багата на природні ресурси мусульманська країна із населенням близько 31 мільйона, постала тепер на порозі боротьби за владу.

Класичний автократ

Карімов стояв біля узбецького "керма" з 1989-го року, коли він ще обіймав посаду першого секретаря ЦК Компартії Узбекистану. Беззмінного президента країни на виборах у березні 2015-го знову переобрали понад 90 відсотками голосів. Міжнародні спостерігачі висловлювали тоді критичні оцінки, наголошуючи на відсутності реальної конкурентної боротьби.

"Він - класичний автократ ", - каже експерт берлінського фонду "Наука і політика" Уве Гальбах і додає, що в Узбекистані відсутня система стримувань і противаг, нагляду за органами влади, відсутня й опозиція. "Президентські повноваження є навіть ширшими, ніж у Росії", - відзначає експерт.

Уве Гальбах

Уве Гальбах

Водночас питання щодо можливого наступника залишається цілковито відкритим, а оглядачі як Гальбах застерігають від настання "внутрішньополітичної турбулентності". За словами аналітика, для надання відповіді на питання про наступника, важливо було б знати про існування або ж відсутність якихось таємних домовленостей щодо можливої кандидатури. У деяких ЗМІ, переважно закордонних, вже точаться спекуляції про можливі наслідки хвороби Карімова.

Уве Гальбах очікує, що у разі, якщо Карімов не зможе повернутися до виконання своїх обов'язків, династійної спадковості влади як в Азербайджані у Ташкенті не буде. Старша донька президента Гульнара потрапила в немилість через скандальні оборудки та претензії на владу. В народі її теж недолюблюють. Гальбах схильний вважати, що у крайньому випадку наступник Карімова походитиме з близького політичного оточення президента. Потенційним кандидатом берлінський експерт вважає чинного прем'єр-міністра Шавката Мірзіяєва.

Росія і Китай - найвпливовіші гравці

Після здобуття незалежності від СРСР Узбекистан, як і багато інших колишніх радянських республік, лавірував у зовнішній політиці між Заходом і Сходом. "Карімов проводив нейтральну зовнішню політику", - каже Гальбах. Це стосується й участі у регіональних об'єднаннях під парасолькою Москви. Узбекистан вийшов із Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) в 2012-му. Росії так і не вдалося спокусити Ташкент членством у Євразійському економічному союзі (ЄАЕС) колишніх радянських республік.

Водночас оглядачі вважають, що російський вплив останнім часом лише посилився. У квітні Карімов відвідав Москву, де він зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним. Узбекистан і надалі залишається членом Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де Ташкент зараз тримає чергове головування. Останній саміт організації у червні приймала у себе узбецька столиця. У цьому альянсі "диригують" Росія та Китай. За словами Гальбаха, саме ці дві країни є ключовими зовнішніми гравцями в Узбекистані.

У квітні Карімов урочисто запустив залізничну дорогу, що з'єднала Ферганську долину з іншими регіонами країни. Проект реалізовувався за участю китайських компаній.

Американські бронемашини

Захід, у свою чергу, до цього регіону виявляє меншу зацікавленість. Німеччина у грудні 2015-го відмовилась від подальшого використання авіабази в Термезі, яка роками використовувалася для транзиту невійськових вантажів до сусіднього Афганістану. США ще 10 років тому завершили військову присутність в країні, після безладів в Андижані, що спалахнули у 2005-му. Понад 180 осіб тоді загинули у ході сутичок з урядовими силами, що придушили повстання.

Проте, видається, що Вашингтон волів би зберегти певний вплив у цьому регіоні. Торік США передали Узбекистану понад 300 бронемашин для боротьби з тероризмом. Насамперед проти "Ісламського руху Узбекистану", який присягнув на вірність "Ісламській державі" і веде свою діяльність в Афганістані. Однією з цілей угруповання є повалення владного режиму в Узбекистані. Але, за оцінками Уве Гальбаха, ісламісти мають мінімальний вплив на події в Узбекистані - Карімов потурбувався про їх нейтралізацію, каже експерт.