1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Фінляндія обіцяє хард-рокове президентство

З першого липня Фінляндія перебрала на себе головування в Європейському Союзі на наступне півріччя. За цей період Гельсінкі мають намір поміркувати над вирішенням таких складних проблем, як, наприклад, конституційна криза та питання членства Туреччини в ЄС.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еркі Туміоя

Міністр закордонних справ Фінляндії Еркі Туміоя

Фінляндія обіцяє хард-рокове президентство в ЄС, натякаючи на успіх монстр-групи „Лорді” на пісенному конкурсі „Євробачення-2006” у Афінах.

Естафету Гельсінкі передав Відень. Що встигла зробити Австрія за півроку свого головування в Євросоюзі, про це розповів австрійський посол у Берліні Крістіан Просль у інтерв’ю „Німецькій хвилі”:

Найважливіше, що нам вдалося здійснити, це – ухвалити бюджет Євросоюзу на 2007-2015 роки. Ми змогли досягнути згоди з Європейським парламентом. І це дуже важливо, бо як кажуть у Австрії: без грошей немає каші. Друге за важливістю – розв’язання суперечки навколо постанови про службу обслуговування. Ми не змогли вирішити проблему на всі сто відсотків, оскільки цю галузь не вдалося повністю лібералізувати, але ми зробили правильні кроки в правильному напрямку. Цим ми довели, що Євросоюз є дієздатним.

Пан посол зазначив теж, що Відню вдалося зняти багато нагальних питань у сфері подальшого розширення ЄС:

Ми однозначно вирішили питання подальшого розширення Євросоюзу, ініціювавши дискусію навколо питання: Наскільки Європа є готовою приймати у свої лави нових членів? І що для Австрії є дуже важливим, ми підтвердили, що й балканські країни мають чітку європейську перспективу. Все залежатиме лише від конкретної країни та ї розвитку. Я вважаю, що це досить добрі результати, тож ми можемо бут задоволеними.

Що ж до Фінляндії, то для неї це вже друге головування у Євросоюзі. І як зазначають експерти, тепер фіни виглядають „значно європейськіше” у порівнянні з першим разом. Наприклад, прем’єр-міністр Маті Ванганен досконало володіє англійською та німецькою мовами, міністр закордонних справ Еркі Туміоя – англійською та французькою.

На плечі останнього й ляже головний тягар загальноєвропейських проблем. Зокрема: що робити з Іраном? Як перешкодити ескалації напружень на Близькому Сході? І ще маса інших нагальних проблем. Адже надходить чергова хвиля розширення Євросоюзу. Восени цього року Брюсселю треба буде дати чітку відповідь на запитання: чи зможуть Румунія і Болгарія долучитися до ЄС з першого січня 2007 року.

Ще одним серйозним випробуванням для Гельсінкі стануть переговори з Туреччиною. Анкара й надалі відмовляється запровадити митну угоду з Євросоюзом так, щоб вона поширилася й на північну частину Кіпру. А не вирішивши цієї проблеми, ЄС не може продовжувати з турецьким керівництвом переговорів про членство.

Поза тим, як стверджує фінський прем’єр-міністр Маті Ванганен, протягом свого головування Гельсінкі намагатимуться зробити процес ухвалення рішень у Євросоюзі відкритішим, ближчим до простих громадян:

Люди мають право знати хто ухвалює рішення в ЄС і як це відбувається. Фінляндія відстоюватиме транспарентність цього процесу, ми виступаємо за відкритість Європейської Ради.

Окремим пунктом свого президентства Фінляндія планує зробити налагодження добрих стосунків з Росією. Адже від цього, як зазначив Еркі Туміоя, залежить вирішення багатьох конкретних питань, зокрема забезпечення Євросоюзу енергоресурсами. Для обговорення цих питань президента Росії Володимира Путіна запросили на саміт ЄС, котрий відбудеться у Фінляндії в жовтні.

Любомир Петренко