1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Франція може стане островом “ні” у морі “так”

В неділю у Франції відбувається референдум щодо Конституції Євросоюзу. Газета РЕЙНІШЕР МЕРКУР зауважує, що якщо більшість французів проголосує проти цього документу, то Берлін та Париж уперше опиняться по різні боки барикад. Експерти побоюються, що це може призвести до погіршення відносин між двома країнами, що були засновниками і є основою Європейською союзу:

Німецькі політики застерігають, що для Франції стане прикрим уроком, якщо лише одна чи дві країни не ратифікують Конституцію ЄС. Тоді Франція стане островом “ні” у морі “так”. Це означало б, що країна-засновник Європейського економічного співтовариства буде ізолювана від решти ЄС. Німеччина та Франція, що вже протягом десятиліть є мотором європейської інтеграції, вперше можуть опинитися по різні боки барикад, вирішуючи це центральне правове завдання. Якщо цієї неділі справдиться те, про що до середини березня ніхто не міг собі навіть подумати, великої втрати зазнає не лише ЄС, що вже протягом 50 років існує як єдність. Важка ”сімейна криза” загрожує також німецько-французькій парі, скріпленій у союзі ще 1963 року Конрадом Аденауером та Шарлем де Голлем, коли між обома країнами було підписано договір про спільну зовнішню та оборонну політику, -

змальовує перспективу німецько-французьких відносин газета РЕЙНІШЕР МЕРКУР і продовжує:

Як і в багатьох сімейних кризах, партнери абсолютно по-різному оцінюють ситуацію. Більшість французьких політиків, науковців та журналістів хоча й прогнозують переважно відповідь “ні” на референдумі 29 травня, однак цей провал вони розглядають як можливість створення ще тіснішого німецько-французького союзу. Париж та Берлін вдвох можуть зробити набагато більше, аніж це коли-небудь могло би вдатися Брюсселю, зауважують французькі аналітики. Подібні роздуми, що нагадують німецьку концепцію “ядра Європи”, не лише знаходять розуміння у більшої частини французьких лівих противників Конституції ЄС. Вони, можна сказати, лежать у шухлядах французької дипломатії, -

Постає актуальне питання, пише далі РЕЙНІШЕР МЕРКУР, що робитиме Німеччина, якщо Франція відхилить Конституцію Євросоюзу:

Чи не є тоді створення ”союзу двох” правильним виходом із ситуації? Берлінські політологи прогнозують, що у разі відхилення французами Конституції Європейський союз опиниться перед глибокого кризою довіри всередині спільноти, особливо між Німеччиною та Францією. “Ядра Європи” не можна буде створити, бо Париж доведеться з нього виключити. До того ж, вже четверо нових членів ЄС ратифікували європейську конституцію. А цей момент не можна залишити поза увагою. Німецькі експерти радять продовжувати ратифікацію документа навіть у разі французького “ні”. Кризу у відносинах між Берліном та Парижем доведеться пережити, кажуть вони, але є надія, що побоювання можливої європейської ізоляції поверне французів до здорового глузду, - підсумовує РЕЙНІШЕР МЕРКУР.

До іншої теми. Зовнішній політиці Росії щодо колишніх радянських республік присвячує свій коментар газета ЦАЙТ:

Володимир Путін може ввійти в історію як російський президент, який втратив вплив на колишні радянські республіки. Минулий рік був жахливим для зовнішньої політики Росії. Її безсилля досягло апогею під час ”помаранчевої революції” в Україні, коли програв кандидат в президенти, якого підтримувала Москва. Повалення президента в Киргизії в березні та криваві заворушення в Узбекистані три тижні тому знову продемонстрували безпорадність Росії в її ”близькому зарубіжжі”. Глави багатьох країн СНД шукають довготривалих партнерів на Заході. А Росія втратила момент, коли можна було чинити вплив на новоутворених незалежних сусідів, займаючись своїми внутрішньополітичними проблемами, -

зауважує газета ЦАЙТ і веде далі:

Тим часом Співдружність незалежних держав поступово розпадається. (...) Як альтернативу Москва намагається форсувати створення Спільного економічного простору – з Білоруссю, Казахстаном та Україною. Однак маленький анти-ЄС виявляється нежиттєздатним уже з колиски, оскільки новий президент України Віктор Ющенко орієнтується на Захід і віддає перевагу тому, щоб з допомогою США знову відродити союз з Грузією, Молдовою та Азербайджаном (ГУАМ). Таке оточення викликає у Росії традиційний приступ страху. Експерти Путіна з зовнішньої політики, який назвав розпад Радянського Союзу ”найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття”, закостеніли у своєму самодержавному мисленні, - критикує газета ЦАЙТ.

Oгляд тижневої преси підготувала Христина Ніколайчук