1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Французи вирішать долю ЄС на референдумі, німців ніхто не питатиме

Однією з центральних міжнародних тем у німецькій пресі стала заява президента Франції Жака Ширака про винесення на референдум проекту конституції Європейського союзу. Газета ВЕЛЬТ з Берліна пише:

Рівно через 215 років після першого спалаху народної волі у Франції президент оголосив, що громадяни республіки зможуть вибирати – чи підтримують вони договір про конституцію Європейського союзу, чи ні. Таке рішення має сенс. Зрештою, конституція визначатиме політичне життя франузів. Франція приєдналася до країн, що надали своїм громадянам право голосу в цьому важливому питанні. У Німеччині партії з острахом відвертаються від такої ідеї. Як і раніше, ЄС сприймається в Німеччині як проект еліти, який народні маси просто не розуміють. Тому їх краще й не втягувати в цей процес. Але ж референдум означає шанс зробити конституційний проект ближчим до народу і запалити європейський патріотизм, якого досі бракує, - пропонує ВЕЛЬТ .

НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ дотримується іншої думки:

Для Німеччини такий розвиток подій не має жодних наслідків. Основний закон не передбачає проведення референдуму як у Франції. Це жодним чином не суперечить нормам демократії, адже за виборців вирішують обрані ними депутати. Така передача повноважень пасує до репрезентативної форми правління, що встановилася тут за останні понад 50 років. Звичайно, французька модель референдуму має свої переваги. Але за нею ховаються й ризики, наприклад, непередбачуване голосування в політично-емоційні часи, - вважає НОЙЕ ОСНАБРЮКЕР ЦАЙТУНҐ .

До інших тем. У Великобританії оприлюднено доповідь спеціальної комісії, що вивчала обставини участі країни у війні з Іраком. Експерти дійшли висновку, що ухвалюючи це рішення, уряд Тоні Блера спирався виключно на дані спецслужб. Але самі ці дані частково базувалися на неперевіреній інформації. Газета ДАРМШТЕДТЕР ЕХО зазначає:

Британська ”комісія Батлера” остаточно ”відмила” образ прем”єра Тоні Блера. Але факт, що війну було виправдано фіктивними аргументами, і що саме вона відкрила Ірак для терористів, залишається. Останні бої та теракти, вбивства невинних людей говорять самі за себе. Звинувачення у майбутніх терактах Філіппін, які виводять своїх солдатів з Іраку, стане продовженням цієї політики напівправди, - пише ДАРМШТЕДТЕР ЕХО .

У МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ з Франкфурта-на-Одері читаємо:

Блер не був би Блером, якби він не намагався представити блеф з нібито існуючими в Іраку арсеналами зброї як перемогу цивілізації. На зустрічі з італійським прем”єр-міністром Берлусконі він заявив, що світ без Саддама став безпечнішим. Але з огляду на катастрофічну ситуацію в Іраку і загрозою поширення конфлікту в регіоні це твердження має мало спільного з реальністю. Правда ж полягає в тому, що світ хоч і позбувся одного диктатора, але натомість в Іраку тепер закріпилися терористичні угруповання. Правда й те, що зосередження уваги на зміні влади в Багдаді відволікло від боротьби з поширенням зброї масового знищення. Північна Корея та Іран набагато далі просунулися в спробах створити атомну бомбу, ніж це будь-коли вдавалося Іраку, - зауважує МЕРКІШЕ ОДЕРЦАЙТУНҐ .

На завершення – коментар газети ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ , що аналізує розвиток політичної ситуації в Росії:

Президент Володимир Путін займається перебудовою. Міністерству закордонних справ наказано ”схуднути”. 160 послам, що зібралися минулого понеділка у Москві, доручено відтепер займатися покращанням іміджу Росії. Дипломатам не звикати до такого завдання. Набагато сильніше Росія зміниться після нового впорядкування органів безпеки. Керівник ФСБ отримає ранг міністра. До його компетенції передано зовнішню розвідку. За даними російської преси, відновлена вся палітра повноважень, яку мав КДБ за сталінсько-брежнєвських часів. Відомство не отримає тільки абревіатури КДБ. Не буде воно називатися й МДБ як за часів Сталіна, коли репресії проти власного народу сягли свого останнього піку,

зауважує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ і веде далі:

Перший термін правління Путіна був позначений теорією ”рівного віддалення” від нових багатіїв-олігархів з одного боку, і й від ”силовиків” з іншого. Олігархів покарано, як показує приклад ЮКОСа, або приручено. Силовики ж наступають. Державна дума, парламент, у якому фактично немає опозиції, напевне, радісно завтердить указ Путіна. На російського президента чекає майбутнє, якого він так прагнув: ніхто не наважиться на відкриту критику, а поняття ”демократія” можна буде знайти хіба що в словнику іноземних слів, - іронізує ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ .

  • Дата 16.07.2004
  • Автор Огляд преси підготував Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AM2A
  • Дата 16.07.2004
  • Автор Огляд преси підготував Роман Гончаренко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AM2A