1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

„Фольксваґен-Жук”: легенді 70 років

Цього симпатичного горбаня знають усі. „Фольскваґен-Жук” тривалий час був найпопулярнішим автомобілем у світі. Перший серійний екземпляр зійшов з конвейера 1945-го, а останній – 2003-го року. Але історія „Жука” почалася раніше. 70 років тому знаменитий німецький конструктор Порше вперше представив публіці своє дітище.

Один з останніх Жуків

Один з останніх "Жуків"

„Фольксваґен-Жук”. Другої такої машини в світі не існує. Це більше, ніж просто автомобіль. Народжений у Німеччині в роки нацизму, пізніше він став символом німецького „економічного дива”, культовим авто покоління хіппі, „зіркою” у голлівудських фільмах, і головне – він заклав підвалини автоконцерну „Фольксваґен” – сьогодні найбільшого в Європі.

Історія цієї машини починається на початку 30-х років. Автоконструктор Фердінанд Порше отримав від нацистських властей замовлення створити „фольксваґен” – у буквальному перекладі – „народний автомобіль”. Це мала бути проста, дешева й економічна машина. 3 липня 1935-го, після року роботи в конструкторському бюро, Порше представив громадськості перший прототип. Ось як повідомляли про цю подію в кіножурналі:

„Порше спроектував лімузин, машину з відкритим верхом і лімузин типу „кабріолет”, які потребують від шести до семи літрів бензину, розвивають швидкість до 100 кілометрів і коштуватимуть лише 990 марок.”

Перш ніж машина дозріла до серійного виробництва минули ще три роки. Потім, у травні 1938-го, Гітлер особисто заклав перший камінь у будівництво заводу з виробництва „Фольксваґенів” біля міста Фаллерслебен, де пізніше виросло автомобільне місто Вольфсбург, сьогоднішнє серце конценру. Ось уривок з радіопередачі тих часів:

„Сьогодні, 26 травня 1938 року, вся Німеччина дивиться на містечко на схід від Ганновера. На відстані кількох кілометрів від Фаллерслебена, де народився знаменитий поет, автор „Пісні про Німеччину”, ми стоїмо на території величезної фабрики „Фольксваґена”. Тут волею фюрера має постати гігантський завод, про який говоритиме весь світ”.

Але незабаром почалася Друга світова війна і в найсучаснішій на ті часи фабриці стали будувати не „Фольксфваґени”, а воєнні машини. Атозавод перетворився на зброярню. Після війни завод „Фольксваґена” лежав у руїнах, як і переважна більшість німецьких фабрик. Але на відміну від інших, союзники його не демонтували і не вивезли за кордон. Навпаки, „Фольскваґен-Жук” прийшовся до вподоби британцям, в чиїй окупаційній зоні стояв завод. Уривок з тодішнього кіножурналу:

„На колишньому заводі „Фольксваґена” неполадік Фаллерслебена знову збиратимуть машини. На самій фабриці та на сусідніх підприємствах працюють близько 18 тисяч робітників. Замовлень наперед вистачає. Зібрані машини надходитимуть спочатку до установ окупаційних властей та до життєвоважливих німецьких підприємств.”

Лише тоді почався тріумфальний схід „Жука”. 1950 року машина коштувала приблизно чотири тисячі марок. Через п”ять років з конвейерів зійшла мільйонна машина. 1972 року „Фольксваґен-Жук” побив світовий рекорд – 15 мільйонів екземплярів, відсунувши на друге місце теж легендарну модель „Форда” „Тін Ліззі”. До останнього моменту на заводі в Мескиці машину збирали так, як її колись спроектував Фердінанд Порше.

Довгий закат ери „Жука” почався ще 1978-го року. Тоді в містечку Емдені на узбережжі Північного моря зійшла з конвейера остання така модель на німецькій території. Поступово концерн почав згортати виробництво „Жука” і на своїх заводах за кордоном. Лише в мексиканському місті Пуебла виробництво тривало аж до 2003 року. Ще донедавна там щодня збирали вручну 50 машин, тоді як поруч на автоматизованих конвейерах роботи вже виробляли наступника – „Нового жука”. Останні 2000 екзмеплярів „Жука” були виготовлені в особливій версії: з хромованими частинами, білими смугами на шинах, блакитного чи кремового кольору – все як у 50-ті роки, золоті часи легендарної машини.

Також за темою