1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Факти і маніпуляції довкола експорту деревини: корупційні хащі українського лісу

Вимога ЄС скасувати мораторій на експорт лісу здійняла хвилю запеклих дискусій в Україні. DW проаналізувала, чи варто боятися продажу лісу за кордон.

Стихійна вирубка букового лісу на Закарпатті

Стихійна вирубка букового лісу на Закарпатті

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон, яким на десять років запровадила мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів. Заборона почала діяти для низки порід дерев із листопада 2015 року. А з січня 2017-го мораторій пошириться і на головний в Україні сировинний лісоматеріал - сосну. Заборону ухвалили під тиском деревообробних підприємств, які опинились у сировинній кризі.

Знову в центр суспільної уваги тема мораторію потрапила через саміт Україна-ЄС у Брюсселі 24 листопада 2016 року. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер публічно заявив, що Брюссель не може виділити Україні 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги через невиконання Києвом умов кредиту. Він уточнив: запроваджений мораторій на експорт необробленої деревини суперечить угоді про зону вільної торгівлі з ЄС. Цю заяву чимало українських політиків потрактували на власний розсуд. 

Побоювання 1: Без мораторію настане екологічна катастрофа

За даними Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств (ВАДП), Україна - на восьмому місці в Європі за площею лісів та на шостому - за обсягами запасів деревини. При цьому показник лісистості в Україні нижчий, ніж у більшості європейських країн - лише 16,5 відсотків проти 20 процентів. Цими даними охоче оперують прибічники мораторію. Однак, як зауважується у звіті проекту FLEG II ("Правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства і партнерства-2") щодо наслідків запровадження мораторію на експорт деревини, у цій статистиці не враховано географічні особливості України: на її території розташовано вісім степових областей. Простіше кажучи, порівняння України в цьому контексті зі Швецією або Німеччиною не є коректним.

За даними звіту проекту FLEG II, найбільшої шкоди українським лісам завдають корупція в системі лісового господарства, безсистемна вирубка деревини, неефективність правоохоронної системи та фактична відсутність ринку всередині країни. Серед причин, які сприяють зникненню лісів, називається і відсутність державного планування того, на якій ресурсній базі має працювати галузь.

Вирублений буковий ліс у Карпатах

Вирублений буковий ліс у Карпатах

Натомість український мораторій не досягає цілі попередити вирубку лісу, нагадує у поширеній 5 грудня 2016 року заяві представництво ЄС в Україні. Для захисту лісів дипломати порадили використовувати легітимні заходи, як-от "заборону на будь-яку лісозаготівлю, обмеження на неї чи навіть обмеження доступу на деякі захищені зони з обґрунтованих та доведених екологічних причин". У представництві ЄС також наголосили, що така заборона повинна стосуватися всіх суб'єктів господарювання на рівних умовах.

Разом зі Світовим банком, Міжнародним союзом охорони природи і Світовим фондом дикої природи Європейська Комісія вже вісім років консультує Україну щодо майбутнього галузі лісового господарства. Мета FLEG II - передати Україні європейський досвід захисту лісів. Хоча перша фаза проекту FLEG розпочалася 2008 року, а друга - 2012, значних результатів реформатори не домоглися: рекомендації європейських експертів врахували у Коаліційній угоді 2014 року, а ще українські посадовці пообіцяли зважити на поради експертів в антикорупційному законодавстві та в реформуванні лісового господарства.

Побоювання 2: Скасування мораторію залишить тисячі українців без роботи, а Україна далі буде експортером дешевої сировини

Прибічники мораторію заявляють, що чинна часткова заборона на експорт лісу суттєво стимулювала розвиток деревообробної промисловості. Було побудовано кілька сучасних обробних підприємств. За даними Державної служби статистики України, 2015 року кількість працівників деревообробних підприємств зросла на 722 особи (до 4658 працівників), порівняно з 2014 роком. Водночас, статистика Державної фіскальної служби за 2015 рік свідчить, що обсяги переробки деревини в Україні впали. Офіційна статистика, втім, йдеться у звіті проекту FLEG II, не враховує величезного тіньового ринку, припинити діяльність якого українській правоохоронній системі не під силу.

Саме він та непрозора система продажів деревини на внутрішньому ринку тягнуть галузь на дно, ведуть далі експерти. В Україні існує фактично монопольний "ринок продавця", на якому господарює Держлісагентство, пояснюється у звіті. Саме це відомство диктує правила і встановлює ціни, змушуючи підприємства лісгоспу продавати деревину через вказаних ним посередників, а не напряму покупцям, як це роблять у ЄС. Ситуацію, доходять висновку експерти FLEG II, могла би поліпшити боротьба з корупцією, зниження податків для деревообробних підприємств, зменшення мит на імпорт обладнання, доступ до дешевих кредитів і постійний моніторинг та аналіз ринку.

Тож репутації сировинного додатку на ринку деревини Україні радять позбавлятися боротьбою з корупцією. За звітом FLEG II, Держлісагентство через фірми-посередники продає деревину головно до трьох країн - Румунії, Туреччини та Китаю. Всі три, йдеться у звіті, є "нечутливими до корупції". А серед компаній-посередників - чимало зареєстрованих в офшорах фірм. Зміна зовнішніх ринків і ліквідація посередників могла би істотно змінити ситуацію в лісовій галузі.

Побоювання 3: Скасування мораторію - плата за "безвіз"

Від того, чи скасує Україна цей мораторій, залежить виділення Єврокомісією 600 мільйонів євро. Це частина кредиту на 1,8 мільярда євро. Гроші необхідні Україні, передусім, для покриття дефіциту держбюджету. В уряді неодноразово заявляли, що ця сума могла би частково компенсувати не отриманий Україною кредит від МВФ.

Умови виділення грошей затвердили два роки тому. Згодом, коли Україна запровадила мораторій, що порушує ці умови, європейські політики почали публічно нагадувати деталі укладених домовленостей. Так, у квітні 2016 року під час візиту до Києва єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган заявив, що для отримання наступного траншу кредиту від ЄС - у 600 мільйонів євро - Україна мусить продемонструвати прогрес у низці галузей, зокрема, поліпшенні бізнес-клімату та боротьбі з корупцією, а також має зняти заборону на експорт деревини та фітосанітарні торговельні бар'єри. Одночасно єврочиновники обговорювали з українськими колегами запровадження безвізового режиму. Втім, серед умов надання "безвізу" скасування мораторію на експорт лісу немає. 

Запровадження мораторію порушує укладену з ЄС угоду про зону вільної торгівлі та правила СОТ. І якщо договір із СОТ дозволяє Україні запроваджувати обмежувальні мита на певні товари, то Угода про асоціацію з ЄС цього не передбачає. 

Побоювання 4: У деяких країнах ЄС існує мораторій на експорт деревини, тому вони хочуть вивезти український ліс

Тимчасовий мораторій на експорт деревини протягом кількох місяців діяв у Румунії - із травня по серпень 2015 року. Заборона стосувалася продажу за кордон колод, дров і пиломатеріалів. За даними проекту FLEG II, це була "реакція уряду на корупційні скандали, пов'язані зі скуповуванням нелегально заготовленої деревини великими австрійськими фірмами, які мали виробничі потужності на території Румунії". Цей мораторій, зазначають експерти, скасували достроково, ухваливши новий Лісовий кодекс. Однак навіть така нетривала заборона негативно вплинула на економіку Румунії. В інших країнах ЄС останніми роками мораторій на експорт деревини не запроваджували. 

Дивитись відео 04:15

Злочинні схеми: куди зникають заповідні ліси Румунії

Аудіо й відео до теми