У Європарламенті стурбовані через непрозорі домовленості Києва і Москви | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У Європарламенті стурбовані через непрозорі домовленості Києва і Москви

У Європарламенті сподіваються, що Україна відновить повноцінну співпрацю в рамках Чорноморської стратегії ЄС. У Брюсселі бояться втратити Київ як надійного партнера і стурбовані непрозорими домовленостями з Москвою.

default

Євродепутат: "непрозорі" домовленості Києва і Москви щодо флоту у Криму кидають тінь на співпрацю з ЄС

Комітет Європарламенту у закордонних справах закликає Єврокомісію дати новий імпульс Чорноморській стратегії ЄС, виділивши на її реалізацію додаткові кошти та персонал. Додаткові ресурси потрібні для фінансування проектів розвитку та транскордонної співпраці. Парламентарії нагадують про стратегічне значення регіону, а головним пріоритетом для ЄС називають підтримання стабільності з огляду на «заморожені» конфлікти, а також такі теми, як права людини, міграція та енергетична безпека.

Комітет закликає створити «систему раннього попередження про конфлікти», що має протидіяти ескалації насильства у «вибухонебезпечних» районах. У цьому зв’язку євродепутати висловлюють занепокоєння подовженням термінів перебування російського Чорноморського флоту у Криму.

Прокоментувати звернення комітету у закордонних справах ми попросили доповідача по Чорноморському регіону, євродепутата від Румунії Траяна Унґуряну (фракція ЄНП).

Deutsche Welle: Пане Унґуряну, Ваш комітет висловлює занепокоєння щодо подовження термінів перебування російського флоту у Криму. Чому?

Траян Унґуряну: Ця угода була укладена у вельми сумнівний спосіб – газ в обмін на військову присутність. Крім того, присутність такого потужного флоту у Криму не сприяє збереженню стратегічного балансу у регіоні. Це регіон, в якому не бракує гарячих точок або «заморожених» конфліктів. Регіон, вже дестабілізований, розбалансований. Подовження терміну перебування російського Чорноморського флоту у Криму не є обнадійливим сигналом - це не те, чого очікувала більшість країн регіону.

DW: Тут Ви говорите як румунський політик чи йдеться про позицію ЄС?

Унгуряну: Звісно, Румунія – зацікавлена сторона. Але Румунія з 2007 року є членом Європейського Союзу і несе відповідальність за інтереси ЄС на східних кордонах. Гадаю, розвиток подій у Чорноморському регіоні – це не лише справа Румунії. Як вже наголошував Європарламент, Чорноморський регіон – один із найбільш стратегічних в Європі, можливо навіть стратегічно найважливіший. Його не порівняти, приміром, із Балтійським регіоном, де панує відносний спокій. Чорноморський регіон з його замороженими конфліктами – непередбачуваний. Тут перетинаються Схід і Європа, тут межують Європейський Союз і пострадянські країни. Отже, є багато аргументів на користь того, що тут йдеться не про національні інтереси, а про інтереси всієї Європи.

DW: Чи змінилася роль України у регіоні після приходу до влади Віктора Януковича?

Унґуряну: Очевидно, Україна, я маю на увазі адміністрацію Януковича, має серйозніше ставитися до проблем у розвитку відносин з Європейським Союзом. Після багатообіцяючих часів президентства Віктора Ющенка, зараз ми стали свідками того, що Україна стає більш закритою. Політичний процес нині супроводжується гарною риторикою, але насправді, відколи до влади прийшов Віктор Янукович, ми бачили проблеми на виборах, ми бачимо наступ на свободу слова – це неєвропейські тенденції. Ми, як Європейський парламент, очікуємо від українського керівництва цілковитої співпраці, консультацій та відвертого діалогу.

DW: Яку роль Європейський Союз може зіграти у розв’язанні «заморожених» конфліктів?

Унґуряну: Гадаю, це справа всієї Європи. «Заморожені» конфлікти роблять Чорне море чорнішим, ніж воно є насправді. Придністровське питання є одним з головних. Я цілковито підтримую нову німецько-російську ініціативу. Німці дуже конструктивно підійшли до цього питання. Можливо, ми зараз перебуваємо незадовго до початку розв’язання цієї проблеми. Але не слід забувати й про інші невирішені питання у регіоні – приміром, про закритий кордон між Вірменією і Туреччиною, про той же таки Чорноморський флот, відносини з Туреччиною, яка стає дедалі більш нервовим і непередбачуваним партнером. Повторюся: тут потрібен європейський підхід, а не суто національний.

DW: Чому у Придністровському питанні немає поступу вже майже 20 років? Що потрібно, щоб зрушити справу з мертвої точки?

Потрібні серйозні, конструктивні переговори. У моїй доповіді я пропонував зустрічі на рівні міністрів. За останні три роки відбулася лише одна така зустріч. На мою думку, Росія має переглянути свою політику у відносинах зі своїми сусідами, а також відновити співпрацю в рамках ОБСЄ та вивести війська з Придністров’я. Німеччина, користуючись довірливими стосунками з Росією, нещодавно спонукала росіян відновити діалог із цього питання. То ж, хоча підстав для оптимізму не так вже й багато, я не був би песимістом у цьому питанні.

DW: Чи має Євросоюз підтримати дипломатичні зусилля гуманітарними проектами у Придністров’ї?

Унґуряну: Це дуже цікавий погляд на проблему, але й дуже небезпечний. На моє переконання, допомагати треба не Придністров’ю, а Молдові. Це суверенна, територіально цілісна країна – наш партнер. Було би дуже ризиковано скеровувати кошти до Придністров’я у нинішній ситуації. Це було б інвестування у «чорну діру». Натомість Молдова вже довела, що є для Європейського Союзу солідним партнером. Саме Молдова має залишатися нашим єдиним партнером. Економічно більш приваблива Молдова стала би сильним сигналом людям у Придністров’ї.

Розмову провів Євген Тейзе

Редактор: Наталя Неділько

DW.COM