1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У чому полягає історична відповідальність Німеччини перед Україною?

Напередодні прибуття в Берлін Петра Порошенка депутати Бундестагу обговорювали проект резолюції про історичну відповідальність Німеччини перед Україною. Але йшлося не лише про минуле.

У чому полягає історична відповідальність Німеччини перед Україною

Солдати Вермахту в Києві, осінь 1941 року

У німецькому Бундестазі у п'ятницю, 19 травня, за день до прибуття українського президента Петра Порошенка на зустріч з канцлеркою ФРН Анґелою Меркель (Angela Merkel), відбулися дебати навколо проекту резолюції фракції партії Зелених "Історична відповідальність Німеччини перед Україною".

У цьому документі йдеться головним чином про злочини, скоєні нацистами під час Другої світової війни на території тоді ще радянської України, про систематичне винищення українських євреїв, про масові розстріли, про Бабин Яр, але також і про українських колабораціоністів, про Степана Бандеру. Депутати, що виступали з промовами під час дебатів, однак, згадували не лише історичну відповідальність Німеччини й минуле України.

Що відомо в Німеччині про Україну?

Деякі із депутатів під час виступів звертали увагу на серйозні вади в сприйнятті України в Німеччині. На думку Ганса-Петера Уля (Hans-Peter Uhl) з фракції ХДС/ХСС, приміром, багато німців, як і раніше, ставляться до цієї країни як до частини якоїсь спільноти - того, що колись було Радянським Союзом. І це заважає їм сприймати Україну, зазначив він, як суверенну державу з власною історією, своєю мовою, своїми традиціями й звичаями, а також населенням, орієнтованим на Європу.

Ганс-Петер Уль закликає сприймати Україну як суверенну державу

Ганс-Петер Уль закликає сприймати Україну як суверенну державу

"Що ми знаємо в Німеччині, - запитував Уль, - про масові арешти й розстріли українських письменників, публіцистів, діячів культури в 1920-ті та 1930-ті роки, про "розстріляне відродження", про Голодомор, про репресії проти українських дисидентів в 1960-ті, про студентську революцію в жовтні 1990-го?"

З ним згоден соціал-демократ Фріц Фельґентрой (Fritz Felgentreu). Він вважає, що багатьом німцям, як і раніше, важко ставитись до України - на тлі того місця, котре в їх колективній свідомості посідає Росія - як до самостійної європейської держави з власною ідентичністю та історією.

Про російську пропаганду

Такою ситуацією, на думку Марілуїзи Бек (Marieluise Beck) з фракції Зелених, активно користується Росія. "Кремлівська пропаганда сьогодні систематично створює враження, що німецька агресія спрямовувалась винятково проти Росії, - заявила вона. - Більш того, в такій інтерпретації Україна з жертви тієї війни на знищення огульно перетворюється на колабораціоніста нацистів".

Марілуїзе Бек попереджає про маніпуляції російської пропаганди

Марілуїзе Бек попереджає про маніпуляції російської пропаганди

Тож коли в 2014 році, вела далі Бек, мільйони українців вийшли на вулиці, домагаючись свободи й незалежності, російська пропаганда стверджувала, що за всім цим стоять бандерівці, фашисти й антисеміти. "І, на жаль, - нарікає депутатка від Зелених, - такі інсинуації впали й у нас на добрий ґрунт".

Марілуїзе Бек належить до числа тих депутатів Бундестагу, які в російсько-українському конфлікті однозначно стоять на боці Києва. Вона вважає, що Німеччина просто з почуття історичної відповідальності зобов'язана підтримати Україну "в її прагненні до свободи і гідності". Історичний тягар щодо Росії, за її словами, теж є, але розігрувати одне проти одного Бек вважає неприпустимим, а тим більше - перетворювати Україну та інші, як вона висловилась, "проміжні" країни в предмет торгу на переговорах Берліна з Москвою.

Говорячи про "добрий ґрунт", Бек, можливо, мала на увазі й німецьких посткомуністів. Так, Андрей Гунко (Andrej Hunko) з фракції Лівих, виступаючи в Бундестазі, майже дослівно повторив тези російської влади про розширення НАТО на Схід, про "нав'язування" Україні угоди про асоціацію з ЄС, про антиконституційний, на його погляд, переворот в Києві в лютому 2014 року й роль у ньому правоекстремістських сил і шанувальників бандерівців.

Критика указу Порошенка

Андрей Гунко вкрай критично відгукнувся про указ президента Порошенка щодо заборони на території України російських інтернет-сервісів "Яндекс" та Mail.ru, а також соціальних мереж "Вконтакте" й "Одноклассники". Однак і представникам правлячих партій цей указ не до душі.

Уте Фінк-Кремер (Ute Finckh-Krämer) з фракції соціал-демократів звернула увагу на безліч родинних зв'язків між українцями й росіянами, тож, заявила вона, "доступ до російськомовних соціальних мереж - це не лише питання свободи преси, але й збереження особистих та сімейних контактів".

Критично до указу Порошенка поставились, до речі, не лише німецькі парламентарії, а й в уряді ФРН. Роз'яснюючи офіційну точку зору Берліна, представник МЗС Німеччини Мартін Шефер (Martin Schäfer) заявив, що хоч і розуміє необхідність України протистояти російській дезінформації, пропаганді й гібридним заходам Кремля, але вільне суспільство, за його словами, має й інші можливості протидії фейковим новинам, що не порушують принцип свободи друку.

Дивитись відео 02:24

Дебати Бундестагу про "історичну відповідальність" перед Україною (19.05.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми