1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У ФРН хочуть посилити захист працівниць сфери сексуальних послуг

Проституція в Німеччині - не злочин. Ця професія тут легалізована. Утім, дедалі наполегливіше лунають заклики зробити законодавство у цій сфері суворішим, а захист імовірних жертв торгівлі людьми більшим.

Проституція у Німеччині легалізована

Проституція у Німеччині легалізована

Тіло шістнадцятирічної дівчини знайшли посеред купи сміття. Поліція розслідує ймовірне вбивство. Дівчина родом з Білорусі, приїхала до Німеччини в пошуках кращого життя, а стала секс-іграшкою для старших чоловіків…

Це сюжет однієї із серій дуже популярного в Німеччині кримінального серіалу "Місце злочину" ("Tatort"). Назва серії - "Викинута на смітник" ("Wegwerfmädchen"). Акторка Марія Фуртвенґлер виконує роль комісарки, яка веде розслідування. Вона одна з 90 відомих німців, які підтримують ініціативу феміністичного журналу "Емма": ліквідувати проституцію!

У гуманному суспільстві продаж жінок є неприпустимим явищем, заявляє головна редакторка видання Алісе Шварцер. Одна з найпалкіших поборниць за права жінок ініціювала дискусію, яку швидко підхопили в політичних колах. Уже не в перше. Закон про проституцію, ухвалений у ФРН 2002 року, ще на етапі ухвалення сприймався далеко не однозначно і викликав суперечки.\

Поліпшити захист повій

Згідно із законом 2002 року, проституція в Німеччині, по суті, більше не є аморальною. Ані власники борделів, ані повії не підлягають покаранню. Торгівля тілом отримала правові рамки, каже Текла Валькер, голова баден-вюртемберзького осередку партії Зелених. "На той час це було, безперечно, добрим наміром", - зауважує вона. Однак розмах, якого набула секс-індустрія сьогодні, вимагає більш жорсткого регулювання, переконана політкиня.

Валькер не має наміру заборонити проституцію. Вона вимагає поліпшити захист та умови праці для працівниць та працівників сфери сексуальних послуг. Ідеться, зокрема, про регулярний медичний огляд та контроль борделів з боку поліції.

У загальноєвропейському порівнянні Німеччина в цьому плані пасе задніх. Країна однією з останніх - у квітні цього року - приєдналася до Конвенції проти торгівлі людьми, ухваленою Радою Європи ще у травні 2005 року. Цей документ, зокрема, передбачає, що неповнолітні жертви торгівлі людьми мають право отримати дозвіл на перебування в тій чи іншій країні. У Німеччині ця норма досі не діє, нарікають критики. Також регулювання щодо повнолітніх осіб у Німеччині менш гуманне: дозвіл на перебування в країні жертви торгівлі людьми можуть отримати лише за умови, що вони свідчитимуть у суді проти осіб, які заподіяли їм шкоду.

Текла Валькер

Текла Валькер

У сусідів усе суворіше

У багатьох інших країнах Європи законодавча база у цій сфері виглядає геть інакше. Приміром, у Швеції секс-індустрію заборонили ще 1999 року. Відтоді підлягають покаранню не лише проститутки та їхні боси - клієнти також ризикують отримати на горіхи: штраф у розмірі 1500 євро або позбавлення волі терміном до шести місяців. У Франції всі борделі закрили ще після Другої світової війни.

На тлі суворих законів сусідніх країн секс-індустрія розквітає у прикордонних німецьких містах. Приміром, обер-бургомістерка Заарбрюкена Шарлотте Бриц скаржиться, що за останні роки ситуація в місті значно погіршилася. Вона однією з перших підписала ініціативу журналу "Емма". Бриц виступає за запровадження "уніфікованої законодавчої бази для всіх європейських країн".

Її непокоїть, що Німеччина невдовзі може перетворитися на таке собі "секс-ельдорадо". Вона застерігає, що свобода пересування в Європі може призвести до того, що з бідних країн ЄС, як-то Болгарія чи Румунія, можуть масово приїжджати жінки у пошуках заробітку. І чи добровільно вони це роблять, під великим питанням.

У Німеччині такі приманки поки що не заборонені

У Німеччині такі приманки поки що не заборонені

Змушені до проституції

Соціальна працівниця штутгартського відділу охорони здоров`я Сабіне Констабель, що координує два майданчики для відвертих розмов із жертвами торгівлі людьми ( кафе "La Strada" для жінок і "Strich-Punkt" для чоловіків), в інтерв’ю DW розповіла, що нерідко родичі самі штовхають молодих жінок-мігранток на таку роботу в Німеччині. Левову частку заробітку дівчата змушені відправляти додому. У певному сенсі це також примусова проституція.

Під час відвертих зустрічей у кафе "La Strada" жінки скаржаться, що не витримують навантаження. Багато з них схильні топити горе у чарці, налаштовані все кинути, однак вагаються, бо рідні чекають на гроші. "Я знала одну вісімнадцятирічну дівчину, - розповідає Сабіне Констабель,- яка на той час вже мала двох дітей. Вона казала, що працює у сфері сексуальних послуг заради дітей, аби вони мали що їсти, ходили до школи та мали підручники для навчання".

"Хепі-енд" для "викинутої на смітник"

Історія про дівчину в кримінальному серіалі - майже реальна. Справжній героїні лише п’ятнадцять. Нігерійка Яміна приїхала до Німеччини у пошуках щастя, але натомість примусово обслуговувала 70 чоловіків на тиждень. Їй вдалося втекти та отримати притулок від влади. Дивовижний "хепі-енд", на який відчайдушно чекають інші.