У ФРН сподіваються на вирішення газової суперечки між Україною і Росією | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.05.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У ФРН сподіваються на вирішення газової суперечки між Україною і Росією

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр бачить непогані шанси для розв’язання газових суперечностей між Україною та Росією. Особливі надії покладають на посередництво комісара ЄС Еттинґера.

Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр

Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр

Глава міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що бачить зараз хороші шанси для вирішення актуального газового конфлікту між Росією та Україною. На конференції "Frankfurter Allgemeine Forum" у Берліні він нагадав, що над вирішенням ситуації активно працює комісар ЄС з питань енергетики Ґюнтер Еттинґер. Саме його зустріч із російськими та українськими представниками, запланована на найближчу п’ятницю в Берліні, може стати вирішальною у пошуку виходу з цього конфлікту.

Штайнмаєр наголосив на тому, що альтернативи зняттю напруження в суперечностях немає. "Навіть за часів холодної війни нам вдавалося впродовж багатьох десятиліть розділяти питання поставок енергоносіїв та системні політичні конфлікти", - цитує слова міністра інформагенція dpa.

Суперечливий борг

Газові суперечності між Україною та Росією полягають, у першу чергу, в відсутності спільного бачення на ціну на газ та накопичену заборгованість. Як повідомляє інформаційне агентство dpa, у "Газпромі" підрахували, що українська заборгованість за газ становить 3,5 мільярда доларів, а до 7 червня з урахуванням травневих поставок вона зросте вже до 5,2 мільярда доларів. Москва очікує, що Київ ще цього тижня заплатить два мільярди доларів боргу. Раніше такий компроміс запропонував єврокомісар з питань енергетики Ґюнтер Еттинґер.

У Києві донедавна заявляли про готовність погасити заборгованість, якщо та буде підрахована з урахуванням знижок, наданих Україні згідно з білатеральними угодами. Ці угоди Росія аналювала в односторонньому порядку після протиправної анексії українського Криму.

Російська сторона висловила готовність обговорювати нову ціну лише з червня цього року. Передумова перемовин - оплата Києвом заборгованості. Рішення української сторони з цього приводу має бути прийняте вже до кінця дня середи, 28 травня, пише агентство dpa.

Інтереси ЄС

У позитивному і якомога швидшому розв'язанні суперечностей зацікавлений, зокрема, і ЄС. Через можливі перебої з постачанням газу до України не виключені й відповідні перебої у поставках "блакитного палива" й до деяких країн ЄС. Значна частина російського газу надходить до Євросоюзу через українські газопроводи.

З огляду на такі обставини чимало політиків на Заході закидають Москві використання газу як зброї, аби тиснути на інші держави. Російські можновладці такі закиди, однак, відкидають. Депутат Держдуми Іван Грачов каже, що борги треба повертати. "Росія завжди дотримувалася договірних зобов’язань", - цитує його слова dpa.

Зменшення залежності

Водночас у ЄС від початку нових газових суперечок між Києвом і Москвою дедалі частіше говорять про необхідність зменшити залежність країн союзу від імпорту російського газу. Штайнмаєр наголосив на тому, що жодна країна не мусить залежати лише від одного постачальника, тому Європа має розширювати можливості забезпечення себе енергоносіями за рахунок побудови більшої кількості газопроводів та терміналів для прийому зрідженого газу.

Єврокомісія, яка отримала від країн-членів ЄС завдання підготувати план заходів з підвищення енергетичної безпеки, оприлюднила в середу, 28 травня, відповідний документ. У ньому країнам-членам ЄС рекомендують розбудовувати власні газогони і газосховища, а також більше використовувати власні енергоджерела. До того ж, у Єврокомісії хочуть за допомогою так званих стрес-тестів симулювати ситуації перебоїв газопостачання, аби розробити заходи підтримки енергозабезпечення на випадок реальної зупинки поставок російського газу.