У Польщі та Литві занепокоєні військовими проектами Москви та Мінська | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 26.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

У Польщі та Литві занепокоєні військовими проектами Москви та Мінська

Литовські та польські експерти проаналізували для DW наслідки зростаючої військової присутності Росії у Білорусі. Вони також пояснили, у чому її небезпека для країн регіону.

У Польщі та Литві обговорюють плани Москви та Мінська на поставку білоруській стороні чотирьох дивізіонів зенітно-ракетних систем (ЗРС) С-300, а також розташування на території Білорусі чергової ланки винищувачів та бази російських ВПС. Про поставки військової техніки та майбутню появу бази повідомив 23 квітня під час візиту до Білорусі міністр оборони Росії Сергій Шойгу. В Мінську він наголосив, що відповідні рішення були ухвалені на підставі особистої домовленості між президентами Путіним та Лукашенком.

Підстав для паніки немає?

Литовський політолог, доктор політичних наук Вадим Воловий вважає, що база російських ВПС та ЗРС С-300 на сусідній з Литвою території не змінює докорінним чином обстановку у балтійському регіоні, а тому не бачить причин для паніки. "Створюється Союзна держава Росії та Білорусі. Логічно, що в рамках військової співпраці створюється єдина система ППО двох країн", - пояснює політолог.

Росія розташовує в Білорусі С-300

Росія розташовує в Білорусі С-300

За його словами, таке саме відбувається й у Польщі, яка свого часу ухвалила рішення розташувати у себе елементи американської системи ПРО (нещодавно Вашингтон відмовився від таких планів - ред.), а тепер має намір розвивати систему ПРО власними силами. При цьому Воловий вважає, що військова присутність Росії у Білорусі має радше символічний характер, коли "російська сторона показує, яке значення вона надає своїй периферії". Експерт нагадує, що ЗРС С-300 Росія спрямує також і до Казахстану, а на території Білорусі восени відбудуться спільні планові російсько-білоруські навчання.

"Якщо такі навчання проводяться у західному регіоні, логічно розглядати як потенційного противника балтійські країни та Польщу, на півдні це будуть країни Кавказу, на Далекому Сході - Китай", - продовжує Воловий. Отже, на його думку, з військової точки зору нічого виняткового у подібному розвитку ситуації немає. "Просто інколи інформаційний дискурс живе окремо від реального військового", - резюмує литовський аналітик.

Мілітаризація за радянським зразком

Заступник голови польського фонду "Свобода та демократія", колишній перший секретар посольства Польщі у Мінську Марек Бутько переконаний, що рішення Росії озброювати Білорусь не покращить обстановку в регіоні. Бутько порівнює зовнішню політику Росії з радянським періодом: коли стандарти життя населення погіршувались, зростала конфронтація із Заходом, і починалась антизахідна кампанія, щоб відволікти росіян від внутрішніх проблем.

За подібним сценарієм розвиваються і події в Білорусі, вважає Бутько. Дійсно, білорусько-російське військове співробітництво триває не перший рік, каже колишній дипломат. У Білорусі давно діють два російські військові об'єкти - радіолокаційна станція попередження про ракетний напад "Волга" у Ганцевичах та вузол зв'язку ВМФ Росії у Вілейку.

За облаштування третього білоруське керівництво, безперечно, отримає певну компенсацію, констатує Бутько. Тому, за його словами, Олександра Лукашенка абсолютно не турбує, що брязкання зброєю не може не викликати тривогу у найближчих сусідів.

Хто нагнітає обстановку

У цьому зв'язку член комітету з національної безпеки та оборони Сейму Литви Арвідас Анушаускас зазначає, що справи та слова з боку Росії сильно розрізняються. "Москва озброює Болорусь, хоча там багато говорили, що саме НАТО нагнітає обстановку, - відзначив парламентар. - Я думаю, що це пов'язано з деякими військовими планами Росії, у яких відводиться певна роль і білоруській стороні".

Вадим Воловий

Вадим Воловий

На думку Анушаускаса, розташування поблизу литовського кордону російських комплексів С-300 сприятиме зростанню напруги. "У балтійських країн є усього кілька літаків, які виконують функцію авіаційної поліції, - нагадує депутат. - А Білорусь та Росія своєю системою протиповітряної оборони можуть перекрити увесь повітряний простір Литви". Так що подібні спільні російсько-білоруські рішення не відображають добросусідського ставлення обох країн до Прибалтики і Польщі, переконаний Анушаускас.

Він наголошує, що Росія проводить також активну мілітаризацію сусідньої з Литвою Калінінградської області, де створюються нові об'єкти протиповітряної та протиракетної оборони, встановлюються радіолокаційні станції, зенітно-ракетні системи С-400 та проводиться переозброєння усій військових частин. Тому Литва, за словами депутата, повинна також вжити адекватних заходів.

Польща страхується

Коментуючи ухвалене 12 квітня рішення уряду Польщі розвивати власну систему ПРО, відставний польський дипломат Марек Бутько назвав його реакцією на мілітаризацію регіону з боку Росії, що триває, незважаючи на відмову США від розгортання в Європі четвертого позиційного району ПРО.

Дивитись відео 02:41

Росія-НАТО: Суперечка довкола системи ПРО

Ситуацію, що складається з розміщеннням російської зброї та військової бази у Білорусі та Калініграді варто розцінювати як потенційну загрозу, оскільки зброя буде спрямована протии країн НАТО, у тому числі проти Польщі, попереджає Бутько. Тому, за його словами, польські політики не можуть ігнорувати факт присутності російських систем озброєння біля східного кордону країни та зобов'язані потурбуватись про модернізацію та розвиток своєї армії. Варшава обговорить зі своїми союзниками можливе надання їй адекватної допомоги, прогнозує Марек Бутько.

Аудіо й відео до теми