1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

У Німеччині розгорілася дискусія навколо обмеження участі в міжнародних місіях

У Німеччині триває скандал навколо фотографій, на яких позували солдати бундесверу, презентуючи образливим чином знайдені в Афганістані людські рештки. Три військовослужбовці вже визнали свою вину. На тлі цієї афери в Німеччині гучніше почали лунати голоси тих, хто вимагає обмежити участь бундесверу в міжнародних місіях.

default

Три солдати бундесверу визнали свою причетність до виникнення скандальних фотографій ще в п”ятницю, сказав в інтерв”ю газеті „Любеккер Нахріхтен” генерал Крістоф Мунцлінґер. За даними міністерства оборони, кількість підозрюваних у причетності до цього інциденту зросла таким чином до 20 осіб. Як повідомив представник оборонного відомства Томас Раабе, офіцерів серед підозрюваних немає:

„Я свідомо вибираю м”яке формулювання, оскільки ми хочемо ще дочекатися результатів подальших допитів. Поки що йдеться про двадцять підозрюваних серед солдатів та унтер-офіцерів.”

Один з трьох солдатів, що зізналися, знімався з частинами людського скелету, інший фотографував, а третій перебував у ролі спостерігача. Досі було не зрозуміло, звідки взялися людські рештки. Під час допиту військовослужбовці запевняли, що вони не шукали кістки для того, аби знятися з ними. Згідно з їхньої версією, цими кістками гралася група афганських дітей, повз яких вони проїжджали. За словами генерала Мунцлінґера, під час добитів солдати визнали, що допустилися помилки. Але таку поведінку, яка нанесла колосальної шкоди іміджу бундесверу, вибачати не можна, сказав генерал. Головного винуватця вже звільнили зі служби, проти інших ведеться слідство.

Тим часом у Берліні спалахнула дискусія навколо участі бундесверу в міжнародних місіях. Статс-міністр у міністерстві закордонних справ Німеччини, соціал-демократ Ґернот Ерлер висловився за обмеження такої активності. Німеччина, за його словами, прагне виконувати свої завдання надійно й успішно. За таких умов не можна постійно брати участь у все нових й нових місіях, сказав політик.

„Нині все виглядає так: якщо десь у світі виникає криза або конфлікт, відразу увагу звертають на ЄС, а в середині Європейського союзу всі дивляться на Німеччину. Так було в Конго, так було й у Лівані. Зрозуміло, що так не може продовжуватися безкінечно. Тут треба чітко заявити, що є й межа.”

Ерлер привітав наміри міністра оборони Німеччини, християнського демократа Франца Йозефа Юнґа поступово вивести контингент бундесверу з Боснії. Така підтримка може бути дуже доречною для Юнґа, оскільки канцлер Анґела Меркель зовсім не в захваті від пропозиції свого міністра. На її думку, заява про вивід військ з Боснії – це „неправильний сигнал, зроблений у неправильний час”. Вона нічого не має проти того, щоб обговорювати це питання, але вважає за доцільне пов”язувати вивід військ з цього балканського регіону виключно з розвитком у ньому політичної ситуації. До того ж, наводити в якості причини перенавантаження військ суперечить останньому оборонному кодексу, в якому пропонується тримати 14 тисяч солдатів у готовнсоті для участі в міжнародних миротворчих місіях. Нині близько дев”яти тисяч військових бундесверу несуть службу за межами Німеччини. Статс-міністр Ерлер вважає, однак, що пропозиція про поступове виведення військ з Боснії є цілком слушною:

„Адже йдеться не про повне полишення регіону. Йдеться про те, що постійно відбувається на Балканах, коли військовій місії поступово надають поліцейські повноваження. Кінець-кінцем у регіоні залишаються представники, які виступають лише в ролі констультантів. Що ж стосується Боснії, то тут абсолютно виправдано говорити про те, чи потрібном там ще тримати шість тисяч солдатів.”

Такої думки дотримується й колишній командувач контингентом НАТО в Косові генерал Клаус Райнгардт. Солдатів бундесверу слід починати відкликати тоді, коли за кордоном на них перекладають поліцейські завдання, переконаний Райнгардт. Адже, продовжив він, охорона правоплрядку - це справа, якою мають займатися передусім місцеві структури. Райнгардт закинув уряду Німеччини, що тому бракує чіткої стратегії, коли мова заходить про міжнародні місії:

„На мою думку, на Балканах ми не маємо жодної стратегії. Але я не бачу стратегії й в Афганістані. Лише відряджати до регіону солдатів, які б піклувалися про те, щоб там панували спокій та порядок, - цього замало. Успіх таких місій визначається передусім тим, чи вдасться допомогти країні сформувати стабільний уряд, а разом з тим й стабільні умови для населення в економічній сфері.”

Така критика пролунала не тільки від Райнгарда. Також інші німецькі генерали виступили з побідною думкою.

Сабіне Кінкарц